За родом діяльності я чи не щодня зіштовхуюся з покидьками різного штибу і глибини деградації: корумповані судді і прокурори, працівники СБУ і депутати, керівники державних підприємств і тому подібні персонажі. Я бачив настільки цинічні схеми, що вразити мене — майже неможливо. Проте мушу зізнатися, керівництву "Інституту серця" на чолі з Борисом Тодуровим це вдалося.

Читайте також: Як ГПУ врятувала соратників Януковича від заслуженого покарання

Отже, вони сховали в дитячому відділені державного "Інституту серця" Юрія Крисіна. Того самого Крисіна, який під час Революції Гідності разом зі своїми тітушками вбив журналіста В'ячеслава Веремія. Це було звірство: журналіста повалили на землю, добивали битами по голові, а потім застрелили.

Так-от керівництво "Інституту серця" витягло з палати дитячі ліжечка, щоб туша Крисін могла там комфортно відлежуватися, ігноруючи судові засідання.

Тітушковод і бандюган Крисін, окрім вбивства Веремія, був також учасником інших подій 18 лютого 2014 року, коли тітушки жорстоко побили десятки майданівців, кілька з яких загинули. На суді Крисін визнав, що збирав оплачуваних братків для участі в цих нападах. Окрім того Крисін засвітився в безлічі рейдерських нападів та перестрілок до і після Майдану.

Ну як же заради такого поважного пацієнта зі слабким серцем (стільки пережив чоловік) не витягнути з палати "Інституту серця" дитячі ліжечка? Уявляєте, як було хворим дітям і їхнім батькам мати сусіда бандюка, якого звинувачують у вбивстві?

Читайте також: Як за 4 роки після Революції Гідності "судді Майдану" стрімко піднялися кар'єрними сходами

Особисто в мене в цій історії особливу огиду викликає керівництво державного – тобто нашого з вами – "Інституту серця" на чолі з Борисом Тодуровим. Пам’ятаєте, де ви чули це прізвище? Керівник "Інституту серця" Борис Тодуров атакував Міністра охорони здоров’я Уляну Супрун і одну з наших найбільш ефективних антикорупційних реформ – закупівлю ліків міжнародними організаціями. Реформу, яка вже зекономила до 40 % бюджету на ліки, а деякі препарати дозволила закупити у 26 разів дешевше, ніж це робили раніше.

Тоді Борис Тодуров заявив: "Я абсолютно ответственно заявляю, и могу это повторить в суде, ваша халатность забрала больше жизней украинцев, чем война за последние годы".

Запис Бориса Тудорова на своїй сторінці в Facebook
Запис Бориса Тодурова на своїй сторінці в Facebook

До речі, в тій атаці на Уляну Супрун і закупівлю ліків міжнародниками Тодурова, окрім фармацевтичної мафії, підтримав Віктор Медведчук. “Я готов оказать любую юридическую помощь господину Тодурову и поддержать его в деле защиты жизней и здоровья украинских граждан”, - написав тоді кум Путіна. Захисник життя українських громадян знайшовся.

Читайте також: "Цар хороший": як Порошенко вдало застосовує улюблений трюк путінської влади

Ну і наостанок: трішки про статки керівника "Інституту серця" Бориса Тодурова. Лише в готівці разом з дружиною Тодуров задекларував близько 427 тисяч доларів, а також будинок, площею 685 з половиною квадратних метрів, 2 квартири в Києві загальною площею 247,8 квадратних метрів, 4 земельні ділянки та 2 авто: Audi A8 та Hyundai Tucson. Останнє авто він нещодавно переоформив на доньку.

Статки Бориса Тудорова
Статки Бориса Тодурова

Щоб зрозуміти зв'язок між статками Тодурова і його атаками на реформу закупівлі ліків, треба всього лише ознайомитися з журналіськими розслідуваннями про те, як "Інститут серця" купував ліки по завищеним цінам. До речі, тендерним комітетом "Інституту серця" довший час керував бізнес-партнер дружини Тодурова. Яке цікаве, а головне – прибуткове, співпадіння.

Якщо інститутом керують настільки безсовісні, на моє глибоке переконання, корупціонери, то немає нічого дивного в тому, що вони ховають кримінального уркагана Крисіна в дитячому відділенні лікарні. Для них – це нормально, бо вони самі вже давно не є нормальними.

Також нормальним для всього цього корупційного кодла є відмазувати від НАБУ своїх топ-корупціонерів, продавати справи в судах, чи красти на закупівлях армії. Совість і цінності більшості цих людей є настільки глибоко деградовиними, що з точки зору здорового глузду – ці люди вже не є нормальними. І найважливіше. Допоки ми не очистимо принаймні державні інституції від таких ненормальних, ми не станемо нормальною країною.