Високі температури загрожують зневодненням, порушенням електролітного балансу, згущенням крові та запальними реакціями в організмі. Усе це – справжній стрес для серця, який може призвести до інфаркту, інсульту, аритмії чи серцевої недостатності, пише 24 Канал з посилання на National Library of Medicine.
Також на тему Популярні ліки для лікування серцевого нападу можуть бути смертельними для жінок
Чому спека небезпечна для серця?
Наш організм має механізми захисту від перегріву: потовиділення, посилення кровообігу біля шкіри для ефективного віддання тепла. Але у поєднанні спеки з високою вологістю, щільним одягом чи слабким вітром система охолодження може дати збій. Так виникає тепловий стрес – стан, що охоплює теплове виснаження та ще важчу форму – тепловий удар.
Теплове виснаження проявляється сильним потовиділенням та частим пульсом. Без своєчасних дій стан переходить у небезпечний для життя тепловий удар, що супроводжується різким перегрівом, порушеннями свідомості, судомами чи навіть комою. Медична допомога у такому разі – життєво необхідна.
Спека та супутній тепловий стрес часто погіршують перебіг хвороб: діабету, проблем із тиском, астми, психічних розладів. Для серцево-судинної системи це – справжній іспит: зростає ризик тромбозу, аритмій, інфаркту й інсульту.
Важливо знати: наслідки перегріву іноді проявляються не одразу, а через 3 – 4 дні після дії спеки (так званий "відкладений ефект"). Тож слідкуйте за станом навіть після закінчення спеки.
Не лише температура впливає на здоров'я
Поряд із температурою важливу роль відіграє і вологість, вітер, забруднення повітря, особливості клімату та рівень добробуту. Наприклад, поєднання високої температури та низької вологості підвищує ризик смерті від ССЗ сильніше, ніж кожен цей чинник окремо.
Забруднення повітря часто погіршується в спеку: дрібні частки, озон і діоксид сірки подразнюють легені й серце, посилюючи небезпеку для людей із ССЗ. Тривала спека сприяє пожежам, а їхній дим додатково навантажує серцево-судинну систему.
Кліматичні катаклізми – характерна риса глобального потепління. Лише за останні 20 років смертність від спеки серед людей старше 65 зросла на 85%. Кожен градус підвищення температури збільшує ризик небажаних подій.
Жінки важче переносять спеку: відсоток підшкірного жиру у них вищий, а механізми охолодження частково залежать від гормонального фону. У період менопаузи зниження естрогену ще більше погіршує терморегуляцію.
Підвищені ризики також мають літні люди та мешканці країн із низьким рівнем добробуту, де дефіцит якісної інфраструктури, кондиціонерів і навіть доступу до питної води.
Як поводиться серцево-судинна система під час спеки?
Щоб охолодити організм, серце посилює кровообіг і направляє більше крові до поверхні шкіри. Але через зневоднення кров стає густішою, порушується баланс солей – це сприяє тромбозам, аритміям, ішемії, а у важких випадках навіть зупинці серця.
- Підвищена температура тіла (вище 39–40 °C);
- Сплутаність свідомості, судоми;
- Почервоніння або різка сухість шкіри;
- Нудота, прискорене дихання, пульсуючий головний біль;
- Сильна спрага, запаморочення, втрата свідомості.
При перших ознаках теплового удару негайно телефонуйте до швидкої. Людину треба перенести у прохолодне місце, обтирати вологими рушниками, дати воду чи напій з електролітами, чекати лікаря.
Як убезпечити себе й серце у спеку?
- Регулярно пийте воду, уникайте алкоголю.
- Провітрюйте житло вночі, вдень користуйтеся кондиціонером чи вентилятором.
- Обирайте легкий одяг, перебувайте у тіні.
- Уникайте спорту та важкої праці в спеку.
- Доглядайте за літніми людьми, вагітними, дітьми та людьми з інвалідністю.
- Ніколи не залишайте дітей чи тварин у машині – температура там зростає блискавично.
Препарати від тиску, деякі знеболювальні та сечогінні можуть порушувати процеси потовиділення та охолодження, що підвищує ризик теплового удару та зневоднення.