У 2021 році ми все рідше вдавалися в питання, хто винен у появі коронавірусу, але із занепокоєнням стежили за повідомленнями про нові штами: спровокують вони чергову, важчу хвилю захворюваності чи непомітно пройдуть повз? Пригадаймо, якими були перемоги і провали людства у боротьбі із пандемією COVID-19.

Також на тему: 10 найважливіших відкриттів та досягнень в медицині за 2021 рік

Цікавий факт. Згідно з опитуванням Українського інституту майбутнього, третина українців назвала пандемію головною подією року, що минає.

Альфа й Омікрон: як видозмінювався вірус

Від початку пандемії було зрозуміло, що SARS-COV-2 мутуватиме.

У 2021 році циркулювало п'ять варіантів коронавірусу, "які викликали занепокоєння" ВООЗ (Альфа, Бета, Гамма, Дельта і "під завісу" року Омікрон) та ще чотири, "які викликали інтерес" (Ета, Йота, Каппа і Лямбда).

Чим перші відрізняються від інших?

  1. заразніші, тобто швидше поширюються,
  2. або викликають важчий перебіг захворювання,
  3. або від них гірше захищають існуючі вакцини.

З кінця травня всі штами почали називати літерами грецького алфавіту у хронологічному порядку. Так "британський" штам отримав назву Альфа, південноафриканський – Бета, бразильський – Гама, індійський – Дельта. Ще один, черговий південноафриканський варіант позначили як Омікрон. Таке рішення ВООЗ прийняла, аби вихідці з країн, де вперше виявляють нову версію вірусу, не зазнавали таврування.

Збудники COVID-19 у 2021 році:

1. Альфа

Його ще називають "британським" або "першим". Цю версію коронавірусу вперше виявили у Великій Британії у вересні 2020 року, класифікували – у грудні.

Штам виявився не лише більш заразним, ніж дикий, "уханський" – він ще й викликав дещо іншу клінічну картину захворювання. Хворі рідше втрачали нюх і смак, але частіше скаржилися на біль у горлі та м'язах, кашель та сильну втому.

Саме цей штам спровокував третю хвилю захворюваності на COVID-19 в Україні, яка припала на березень – квітень цього року.

2. Бета

Перший випадок інфікування зафіксували у травні 2020 року у Південно-Африканській республіці, але ВООЗ класифікувала цей штам лише у грудні.

Від своїх попередників Бета відрізнявся тим, що частіше уражав молодих людей, хвороба в яких частіше супроводжувалася ускладненнями. Також медики заговорили про збільшення випадків повторних інфікувань – як серед тих, хто вже перехворів, так і серед тих, хто вакцинувався.

Нагадаємо: у країнах ЄС, США, Канаді, Ізраїлі тощо кампанія з імунізації населення від COVID-19 стартувала майже на три місяці раніше, ніж в Україні.


Новий штам вкоронавірусу в кінці року / Фото: Unsplash

3. Гамма

"Батьківщина" чергової версії коронавірусу – Бразилія. Вважається, що тут цей штам почав циркулювати ще у липні 2020, однак класифікували його майже через пів року – у січні 2021.

Головна відмінність "бразильського" вірусу від "китайського" – втричі більша заразність і гірший перебіг захворювання у молоді та вагітних жінок.

4. Дельта

Спалах цього штаму вперше зафіксували в Індії у жовтні 2020 року. Класифікували – у квітні-травні 2021. Після спалаху в Індії цій версії SARS-CoV-2 знадобилося лише три місяці, аби дістатися України і ще три – щоб спровокувати четверту, найбільш потужну за весь період пандемію хвилю COVID-19.

Дельта – вдвічі заразніший, ніж його попередники та викликає важчий перебіг захворювання. Відповідно, хворі частіше потребують госпіталізації. Основна відмінність – "Дельта" частіше, ніж інші штами, викликає появу шлунково-кишкових розладів.

5. Омікрон

Цю модифікацію коронавірусу виявили зовсім нещодавно, у листопаді 2021 року у ПАР. Поки що інформації про неї обмаль. Відомо тільки, що цей штам є більш заразним.

Перший випадок COVID-19 в Україні, викликаного Омікроном зафіксували 18 грудня.

Перше, що роблять вчені, коли з'являється новий штам, який викликає занепокоєння (і, відповідно, черговий ріст захворюваності в окремих країнах та регіонах світу), – перевіряють, наскільки дієвими є проти нього розроблені вакцини. Виробники вакцин не припиняють їх удосконалювати, адже невідомо, наскільки агресивним виявиться черговий штам. Згідно з попередніми даними, у випадку з Омікроном ефективність вакцин знижується.

Сварки через походження коронавірусу

Звідки з'явився SARS-CoV-2? Пандемія триває вже два роки, а відповіді – досі немає.

У вересні 2021 року ВООЗ поновила розслідування щодо походження коронавірусу. У команду ввійшло близько 20 вчених, які поставили за мету з'ясувати, чи не "втік", бува, вірус з лабораторії. Попередня група, яка відвідала Китай, у своєму остаточному звіті вказала, що китайські колеги не надали достатньо інформації, яка б пролила світло на це питання, натомість порадили ВООЗ змістити свою увагу на інші країни – Італію, яка навесні 2020 року стала епіцентром COVID-19 у світі та США, де у штаті Меріленд розміщується військовий центр біологічних досліджень.

Читайте також: Найгучніші медичні скандали в Україні та світі за 2021 рік

За офіційною версією, вірус перейшов до людини від тварини-носія – заковика великого (одного із видів кажана). А от як це трапилося, питання дискусійне. Існує чотири версії:

  1. людина заразилася безпосередньо від кажана;
  2. інфікування відбулося через "проміжного господаря" – кажан заразив іншу тварину, а вже ця тварина – передала інфекцію людині. Вчені припускають, що таким "містком" міг послужити панголін, норка або вівер, оскільки ці тварини найбільш сприятливі до коронавірусу;
  3. передача SARS-CoV-2 відбулася по трофічному (харчовому) ланцюжку;
  4. вірус, який вивчали (і, можливо, модифікували) вчені, випадково "вирвався" з лабораторії. Або ж його випустили навмисно.

В Ухані – китайському місті, з якого інфекція й поширилася світом, є Інститут вірусології. Це – один із провідних наукових центрів світу, де вивчають коронавіруси та інші небезпечні віруси, і весь процес досліджень проходить у строгій секретності. Не дивно, що з'явилася гіпотеза про те, що саме звідти міг трапитися витік.


Походження коронавірусу залишається під питанням / Фото: Unsplash

Підкинули дров у багаття дискусій й деякі науковці, зокрема почесний професор Лозаннського університету (Швейцарія) Паскаль Мейлан, який назвав окремі характеристики SARS-CoV-2 "підозрілими" та припустив, що з ним могли "попрацювати" у лабораторії, модифікувавши вірус так, аби він швидко міг передаватися від людини до людини та викликати захворювання.

Ця гіпотеза "зайшла" прихильникам "теорії змов" і найбільше її адептів – саме серед антивакцинаторів. А от люди, яким не притаманне конспірологічне мислення, схиляються до думки, що провина у появі коронавірусу лежить на всьому людству, і почасти це – факт, доведений наукою. Зоонозні інфекції (ті, що передаються від тварини до людини, і навпаки) стають дедалі більш поширеними.

З чим це пов'язано? Люди активно знищують природні осередки проживання тварин, вирубуючи, приміром, ліси або розвиваючи структури індустріального сільського господарства. Екологи б'ють на сполох: ліси Амазонії, які називають "легенями планети", невдовзі можуть перетворитися на суху савану. Якщо так станеться, вони більше не відіграватимуть ключової ролі у регуляції клімату Землі. Біда ще й у тім, що ми не знаємо, які смертоносні віруси чекають лісорубів у непролазних хащах, а приклад COVID-19 показав, що у нинішньому глобалізованому світі новий вірус, "перескочивши" від тварини до людини, може поширитися планетою за лічені дні і тижні. Тож далі буде...

Вакцинація: "заманити пряником" vs "загнати батогом"

2021 рік почався із дефіциту вакцин, а тому практично всі країни вирішили йти схожим шляхом – спочатку вакцинувати представників груп ризику:

  • медиків,
  • осіб старшого і похилого віку,
  • людей з тяжкими хронічними захворюваннями,
  • та пацієнтів з імунодефіцитними станами.

Далі, коли фармкомпанії почали нарощувати виробництво і на ринку почало з'являтися більше пропозицій, щеплення запропонували всім охочим. Минуло трохи часу і країни одна за одною почали знижувати вікову планку для вакцинації з 18 до 12 років, а тим, хто опинився серед піонерів вакцинації від коронавірусної інфекції, – рекомендувати отримати підсилюючу дозу вакцини.

Ізраїль став першою країною у світі, яка почала пропонувати населенню третю, бустерну дозу. Першими, хто почав щеплювати дітей і підлітків віком 12 – 17 років, стали США і Канада. А Куба – першою, яка розпочала вакцинацію від коронавірусу дітей віком від двох років. В Україні масово вакцинувати дітей віком від 12 років почали у жовтні. Єдина вимога – наявність всіх щеплень, згідно з Національним календарем профілактичних щеплень. А от бустерні дози українцям запропонували лише у грудні і лише окремим категоріям населення.

Вакцини закуповують для своїх громадян уряди, у ЄС закупівлі здійснюються централізовано. Бідніші країни отримують рятівні препарати безкоштовно у рамках глобальної ініціативи COVAX. Спалах Дельта в Індії у березні дещо пригальмував цей процес - заможні країни почали скорочувати обсяги гуманітарної допомоги.

Серед тих, хто отримав вакцини як "гуманітарну", опинилася й Україна. Через те, що одночасно з великим вибором вакцин з'явилися й суперечливі повідомлення про їхню ефективність та безпечність, деякі препарати не мали попит. В Україні у "немилість" потрапила оксфордська вакцина AstraZeneca.

Як припускають медики, через повідомлення у ЗМІ про випадки тромбозу серед вакцинованих. 400 тисяч доз AstraZeneca, яку Україна отримала як гуманітарну допомогу, через закінчення терміну придатності довелося утилізувати. А от вакцина Moderna, отримана безкоштовно від уряду США, навпаки, користувалася таким великим попитом, що її використали до останньої дози. Декому ще й забракло, тож другу дозу вводили Pfizer.

У липні ЄС запровадив цифрові COVID-сертифікати. Синхронно з Європою це зробила й України – електронний документ можна було отримати у тестовому режимі на порталі "Дія".

Як і прогнозували експерти, з часом центри вакцинації і пункти щеплень почали пустувати – попри те, що показник охоплення щепленнями від COVID-19 у багатьох країнах залишав бажати кращого. Дослідження, яке Міжнародний Валютний Фонд провів ще у травні 2021 року, показало, що у різних країнах кількість осіб, які виступають проти вакцинації від коронавірусу, коливається у діапазоні від 35% (Ізраїль) до 60% (Франція).

Тож уряди почали вдаватися до різних заохочувальних стимулів. Приміром, у Польщі кожен вакцинований міг взяти участь у лотереї Національної програми імунізації і виграти гроші, електросамокат чи автомобіль. Лотерею для осіб, які завершили курс імунізації від COVID-19, організувало кілька американських штатів. В Ізраїлі вакцинованих частували безкоштовним пивом, а у Малайзії – десертом.

Ефективність вакцин проти коронавірусу від різних виробників / Інфографіка 24 каналу

Натомість деякі країни вирішили піти іншим шляхом – вдатися до покарань. В Індонезії тих, хто не хоче вакцинуватися, карали гривнею (точніше – рупією). У деяких містах Індії невакцинованим не продавали алкоголь, а у Саудівській Аравії – не впускали у торгові центри.

Також на тему: Відторгнення – прийняття: як змінювалось ставлення українців до вакцин і що на це впливало

Заборона на шопінг виявилася одним із найбільш популярних "каральних" механізмів для антивакцинаторів. Запровадили її і в Україні. Спершу ця заборона діяла за умови, що область перебуває у "червоній" зоні.

Також в Україні запровадили обов'язкову вакцинацію для представників окремих професій і цей перелік постійно розширюється. Одними з останніх (у грудні) до нього ввійшли працівники закладів охорони здоров'я державної й комунальної власності, органів місцевого самоврядування і комунальних підприємств, установ та організацій.

Але крім "батога", українцям запропонували ще й "пряник". 19 грудня в Україні офіційно стартувала Державна програма "єПідтримка" з виплати 1000 гривень всім, хто отримав дві дози вакцини. Щоправда, витратити ці гроші на абищо не можна. Перелік товарів і послуг – обмежений та націлений на підтримку бізнесу, який найбільше постраждав у період жорстких карантинних обмежень.

До запровадження обов'язкової вакцинації вдалися в останню чергу. Улітку таких країн налічувалося 15, а вимога стосувалася переважно представників окремих професій – медиків і тих, хто багато контактує з людьми. Обов'язкову вакцинацію "для всіх" запровадили лише у трьох країнах – Таджикистані, Туркменістані і Ватикані.

Однак згодом перелік цих країн почав збільшуватися – синхронно із ростом захворюваності на COVID-19. Це – не нова практика. У 105 країнах зі 193 діє обов'язкова вакцинація хоча б від однієї інфекційної хвороби, а за невиконання припису передбачені різноманітні санкції – від штрафів і заборони дітям відвідувати садочки та школи (йдеться переважно про обов'язкову вакцинацію дітей) до позбавлення батьківських прав і навіть ув'язнення.

Деякі країни не запроваджували обов'язкової вакцинації проти COVID-19, однак без документу, який підтверджує факт, що людина отримала імунний захист від коронавірусної хвороби, вона не може відвідувати більшість громадських місць. Якщо в Україні це – непродуктові магазини, заклади громадського харчування, заклади освіти і культури, то у Саудівській Аравії без довідки про вакцинацію не впустять навіть у громадський транспорт.

У більшості країн обмеження стосуються і працівників, і відвідувачів. Наприклад, на Фіджі невакцинованих держслужбовців спершу відправляли у неоплачувану відпустку. Так, як це, до речі, зараз роблять в Україні. Проте вже з листопада невакцинованих працівників просто почали звільняти.

За станом на жовтень, у світі налічувалося понад півсотні країн, де від коронавірусної інфекції було вакциновано менш як 10% населення. З них 39 – це країни Африки.

Як і слід було очікувати, добровільно-примусова вакцинація, а також карантинні правила, за недотримання яких передбачені серйозні штрафи, сподобалися не всім. Складно знайти на мапі світу країну (звісно, за винятком тих, де протести апріорі неможливі), де антивакцинатори не виходили б на вулиці з протестами. Поки одні називають пандемію "фейковою", а щеплення від коронавірусу – "експериментами" над людьми, інші не заперечують, що загроза COVID-19 – цілком реальна, однак виступають проти примусової вакцинації чи жорстких карантинних обмежень, які уряди вводять у відповідь на появу нових, потенційно небезпечних штамів.

Так, коли вже дві хвилі коронавірусної хвороби 2021 року виявилися позаду і ввесь західний світ розпочав активну підготовку до святкування Різдва, несподівано з'явився Омікрон. Країни знову почали закриватися від іноземних туристів і посилювати карантинні обмеження – замикати кінотеатри, театри і концертні зали, обмежувати проведення масових заходів, забороняти закладам громадського харчування працювати після 23 та/або продавати алкоголь після 22 тощо. Першою країною, яка через Омікрон ввела максимально суворий локдаун (зокрема й для вакцинованих) стали Нідерланди, проте повторити її досвід інші країни не поспішають. Не в останню чергу через можливі протести.


Обмеження через коронавірус / Фото: Unsplash

Таблетки проти COVID-19

Щоб ефективно боротися з вірусної інфекцією, потрібні дві речі: вакцина і специфічна противірусна терапія. Донедавна ми не мали ні того, ні іншого. Тепер маємо і вакцини, і ліки, які націлені не на усунення симптомів, а діють на причину захворювання, тобто на сам вірус.

Сьогодні найбільше на слуху "дітища" двох американських фармацевтичних гігантів – молнупіравір від Merck Sharp & Dohme та паксловід від Pfizer. Як вони працюють? Перший вносить помилку у генетичний код коронавірусу, другий – блокує фермент, який потрібен вірусу для розмноження.

Читайте також: Найцікавіше про секс за 2021 рік: від досліджень до міфів

Результати клінічних випробувань паксловіду виявилися настільки обнадійливими, що дослідження вирішили завершити достроково. Україна однією із перших у світі підписала договір про закупівлю 300 тисяч курсів цього інноваційного препарату.

А от молнупіравір уже активно застосовують для лікування "ковідних" хворих і першою країною, яка це почала робити, стала Велика Британія. Виробник цих ліків уклав договори про поставки з урядами більш як 30 країн світу.

Наразі ЕМА (Європейська агенція лікарських засобів) вивчає дані клінічних досліджень по цих препаратах і якщо результати задовольнять експертів, а швидше за все так і буде, ліки сертифікують для використання на всій території ЄС.

Обидва лікарські засоби вважаються справжнім проривом у боротьбі із COVID-19. Вони не тільки істотно знижують ризик госпіталізації і смерті від ускладнень хвороби, а й випускаються у формі таблеток.

Чому це настільки важливо? Щоб отримати ефективне лікування, не потрібно лежати у стаціонар – придбати ліки можна буде у найближчій аптеці. Єдиний нюанс: з моменту появи перших симптомів випити першу таблетку треба якнайшвидше. Це дозволить зупинити реплікацію вірусу.

Інші ліки проти коронавірусу, наприклад, ремдесівір, вводять у вену, тож використовують його лише у разі госпіталізації пацієнта.