Удар по мафії: як приймали медичну реформу

Закон запрацює з 1 січня 2018 року. Медична реформа передбачає, що гроші на медицину розподілятимуть за іншими принципами. Тепер кошти підуть у лікарні, де є потік пацієнтів. Раніше медзаклад отримував фіксовану суму на утримування, не залежно, чи лікуються там люди. Перехідний період триватиме до 2020 року.

Читайте також: Найпроблемніші питання медичної реформи: що слід знати і не боятися

Тепер українці мають знайти сімейних лікарів та підписати з ними угоди. Послуги сімейного лікаря стануть першою ланкою нової системи Охорони здоров’я. На це з державного бюджету виділять 5% ВВП.

Шлях реформи

Команда в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун подала три законопроекти про медичну реформу – базовий (6327) та ті, що дозволять по-новому розподілити бюджетні кошти (6329) і (6604). Над базовим законом експерти МОЗ працювали два роки. Занопроект потрапив у Верховну Раду 11 квітня цього року.

"Збільшення бюджету вдвічі, втричі чи в десять разів не виправить критичну ситуацію у медичній сфері. В Україні багато років спостерігається висока смертність на рівні з африканськими країнами. Люди помирають через байдужу першу допомогу та відсутність діагностування як профілактики захворювань. Поділ всіх коштів між всіма лікарнями (субвенції), як це було досі, – це радянська спадщина. У розвинутих країнах фінансування лікарень так не відбувається. Стан справ у медицині – гірше нікуди", – запевняли у МОЗ.

Читайте також: Які медичні послуги будуть безкоштовними після реформи: список

Небажання парламентарів розглядати медичну реформу пов’язували з відсутністю мотивації президента. У коридорах парламенту говорили про "договірняк" БПП з "Опозиційним Блоком" і "Відродженням".

У цих фракціях найбільше власників фармацевтичного бізнесу. Медична реформа руйнує їхні багаторічні корупційні схеми: пацієнтам продають непотрібні препарати, а лікарі наживаються на відкатах з аптек.

МОЗ і особисто в.о міністра Уляна Супрун неодноразово ставали об’єктами інформаційних атак. Перша спроба поховати Супрун ще до оприлюднення реформаторських законів здійснив на початку року відомий хірург Борис Тодуров. Він звинуватив Уляну Супрун у непрофесійності та провалі закупівель медпрепаратів, що з часом виявилося інформаційною бульбашкою.

Відомий хірург Борис Тодуров намагався поховати медреформу Супрун

Читайте також: Медична реформа: які зміни чекають Україну

Перші зрушення

Перехід до реального розгляду законопроектів медичної реформи пов’язують з тиском першої леді на свого чоловіка.

У червні вдалося ухвалити в першому читанні базовий закон 6327 через активну позицію громадськості та західних партнерів.

Однак, після цього відбулася фінальна спроба знищити реформу. До комітету охорони здоров’я надійшло 886 поправок від нардепів, які виступали руками зацікавлених фармацевтів.

Окрім навали зауважень до закону, такі депутати ігнорували засідання комітету, де розглядалися їхні поправки, або зривали його зібрання.

Заступниця керівника комітету охорони здоров’я Оксана Корчинська розповіла, що така кількість поправок була внесена навмисно для знищення медичної реформи. Ці зауваження вносили: Олег Мусій (БПП), Тетяна Бахтєєва (Опоблок), Ольга Богомолець (БПП), Ігор Шурма (Опоблок) та інші опоненти реформи.

Читайте також: Як зміниться система охорони здоров'я: пояснення Супрун

13 липня вдалося вийти на фінішну пряму. Комітет розглянув усі поправки, частину з них врахував. Голова комітету охорони здоров’я Ольга Богомолець відмовилась підписувати оновлений законопроект медреформи, щоби він не потрапив на голосування до депутатів.

Уляна Супрун звинуватила Богомолець у блокуванні реформи. "У відповідь" на звинувачення, голова комітету знепритомніла у туалеті.

Оксана Корчинська як її заступник підписала законопроект у той же день, проте Рада не встигла розглянути реформу і пішла на літні канікули.

Прийняття реформи і компроміси

19 жовтня прихильникам реформи вдалося перехитрити спільників Богомолець. Вбивчі поправки опоблоківців не увійшли в остаточну версію закону. Двома голосуваннями депутати повернули у закон принципові пункти для балансу реформи.

Ми ухвалили законопроект, який відповідає рішенню комітету. Усі важливі поправки прийняті одним пакетом,
– сказав депутат від БПП Сергій Березенко, не приховуючи усмішки.

На прохання багатьох мажоритарників, Березенко вніс у реформу зауваження, яке передбачає перехідний період у запровадженні нового фінансування з 2020 року.

Читайте також: Якими міфами обросла українська медична реформа

Березенко запевняє, що частина мажоритарників боїться нововведень. Мовляв, поки МОЗ розбереться, багато лікарень сидітимуть без коштів. Тому протягом двох років медустанови зможуть отримувати надходження по старих правилах.

"Моя поправка говорить, що Кабмін у 2018-2019 роках може дозволити експеримент: лікарні, які готові фінансуватися за новою моделлю, можуть розпочати нею користуватися. Інші, які ще готуються – збережуть підтримку місцевих бюджетів. Якщо місцевим бюджетам не вистачатиме коштів, то вони зможуть претендувати на додаткові кошти – субвенції з держбюджету", – пояснив нардеп.

Через потужну критику опонентів медичної реформи її авторам довелося відмовитися від ідеї співоплати. Це спосіб розрахування за медичні послуги, коли пацієнт частково платить за неї. Супрун стверджувала, що гроші пацієнтів можна залучити у якості інвестицій в лікарні.

Депутати ухвалили медреформу у другому читанні 19 жовтня (UkraFoto)

Олег Мусій та Ольга Богомолець в комітеті саботували вилучення пунктів, які прибирали співоплату з медреформи. Прихильники реформи стверджують, що колишній міністр охорони здоров’я та голова профільного комітету хотіли залишити співоплату, щоби публічно критикувати причетних до МОЗ. Співоплата стала найбільш вдалим інформаційним ходом проти реформи, що налякав українців.

Читайте також: Зараз 97% українців оплачують свої медичні послуги, – Супрун

Після ухвалення закону 6327 перший заступник міністра Охорони здоров’я Павло Ковтонюк запевнив, що перехід між моделями фінансування буде поступовий, щоби всі медичні заклади могли адаптуватися до змін.

Реформа поки не завершена. Депутатам ще потрібно проголосувати у другому читанні законопроект 6604 та законопроект про реформу сільської медицини 7117. Додатково ухвалити і проконтролювати виконання низки підзаконних актів.