За словами фронтового лікаря Василькевича, кожен добровольчий батальйон має медичну групу із волонтерів, які за власний рахунок надають допомогу під час операцій, на полі бою. Їх кількість коливається в залежності від кількості бійців батальйону.
Працювати доводиться під обстрілом, ризикуючи людьми та транспортом, – говорить він.
Полковник медичної служби Віталій Андронатій розповідає, що система медзабезпечення ЗСУ відрізняється від інших структур.
Немає кровоспинних преператів, які є в НАТО. Однак в нас є лікарі. Якщо в НАТО – це допомога самому собі, а потім вже до лікаря, то в нас лікар поруч із солдатом. У нас недостатня підготовка особового складу, який надає меддопомогу. Лікарі, які є біля солдатів, компенсують це. Зараз лікарів достатньо. Проведена мобілізація дозволила укомлектувати штат медпрацівників майже на 100%. – розповідає Андронатій.
Треба дякувати місцевим людям і медперсоналу, – розповідає Василькевич – які витрачають свій час і ризикують своїми життями.
Це практично наші бійці. І практично основне, що ми можемо, окрім роботи на полі – це проводити максимальний інструктаж, навчити надавати меддопомогу, – говорить хірург Львівської міської комунальної лікарні.
За словами Андронатія є дефіцит санітарного транспорту, особливо броньованого. 90% поранених евакуюються повітряним транспортом.
Фактично, за словами двох гостей студії, бійці змушені працювати без пізнавальних знаків, так як снайпер, в першу чергу, старається влучити в медика.
Ліків не бракує, завдяки централізованим закупівлям та волонтерам. Бракує комплексних аптечок . Немає броньованих санітарних машин. Не вистачає санітарних гелікоптерів, – розповідає Андронатій.
Хотів би подякувати ЗСУ. Наших добровольців вивозили 3 або більше разів військові гелікоптери, – дякує Василькевич.
Далі – дивіться у відеосюжеті.