У МОЗ планують, що за кожного пацієнта сімейному лікарю буде нараховано 370 гривень. За малих дітей та людей похилого віку – платитимуть удвічі більше. Але не вся ця сума йтиме до лікаря.
У неї закладені також видатки медзакладу. Тобто кошти підуть не лише на оплату праці сімейного лікаря, а й медичного персоналу, комунальні платежі та витратні матеріали. Попри це чиновники запевняють, зарплата зросте. На це сподіваються і самі лікарі.
Водночас у Малині, що на Житомирщині, на реформу також чекають, але у лікарів до неї більше запитань, ніж очікувань. Через затримку зарплати тисячі медиків у вересні навіть вийшли на мітинг.
Читайте також: Як будуть змінювати медицину в селах
Невдоволенням медиків користуються і противники урядової реформи. Зокрема на останню акцію, яку організувала профспілка, прийшли голова профільного парламентського комітету і її соратники. У МОЗ кажуть: вони саботують запропоновану реформу. Як альтернативу, Ольга Богомолець пропонує свої законопроекти. Урядову реформу називає геноцидом.
Антинародний закон, який призведе до скорочення лікувальних закладів, до скорочення лікарів, цей закон було проголосовано з порушенням правил, його готували погодження з профспілками,
– сказала голова Комітету ВР з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець.
Та в МОЗ запевняють, закривати медичні заклади ніхто не буде. А виправити ситуацію із заборгованістю із зарплати медикам якраз зможе медична реформа.
Єдиний спосіб, щоб ми кожного вересня не сиділи тут з вами і не говорили про цей борг – буде зміна системи фінансування, де лікарям будемо оплачувати гідні зарплати, де ми не будемо чекати, щоб Міністерство фінансів виділило кошти, і щоб лікарі будуть заробляти за надані послуги пацієнтам,
– заявила в.о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун.
На урядову реформу чекають пацієнти. Зміни передбачають – бюджетним коштом людей рятуватимуть в екстрених ситуаціях та доглядатимуть під час смертельного захворювання. Безкоштовними також будуть пологи.
З власної кишені пацієнту доведеться заплатити за естетичну медицину, частково стоматологію та звернення до вузького спеціаліста без скерування. Під питанням залишається поглиблена діагностика, планові операції та стаціонарне лікування. Раніше передбачалось, що пацієнт сплачуватиме за це навпіл з державою. Поки ж цей пункт депутати скасували. МОЗ сподівається цю норму повернути.