Але що слід вважати зайвою вагою? Для того, щоб відповісти на це питання, слід вирахувати індекс маси тіла, тобто розділити вагу людини в кілограмах на квадрат зросту в метрах. Якщо така цифра перевищує 24,99, фахівці говорять про зайву вагу, а якщо 30 – то про початок ожиріння. На цю недугу страждає чималий відсоток людства. А загалом жителі Землі важать понад 287 мільйонів тон – такі цифри наводить Всесвітня організація охорони здоров'я.

Українців все більше й більше, хоча справа не в демографії

За даними ВОЗ, середній індекс тіла української жінки дорівнює 26,1, а чоловіка – 26,3. Сильна половина, як бачимо, знаходиться ще далі від ідеалу, аніж прекрасна стать. Але це компенсується процентним співвідношенням товстунів: серед жінок на ожиріння страждають 26%, тоді як серед чоловіків – 16%. Також серед населення України налічується 1,5 млн діабетиків, з котрих 200 тисяч – інсулінозалежні. Причина такої плачевної картини – у надмірному споживанні цукру, зокрема, й так званого прихованого цукру, що міститься у соусах, кетчупах, мюслі та в дитячому харчуванні.

Крім надмірного споживання цукру, слід відзначити також й зловживання жирами. А це в свою чергу пов'язано не тільки з культурою харчування, але й з економікою та політикою. Річ у тім, що за останні тридцять років виробництво рослинних олій та олійних культур суттєво зросло. Цей зріст спричинений торговельними домовленостями, які полегшили та здешевили експорт та імпорт олії, а також різними урядовими програмами. Наприклад, у таких країнах, як Малайзія та Індонезія, уряд субсидує вирощування продукції на експорт, і це сприяє зниженню вартості рослинної олії.

Інколи це рятує людям життя, а інколи призводить до того, що незабезпечені верстви отримують забагато "поганих" калорій, бо споживають низькоякісні калорійні харчі та напої, які не містять достатньо поживних речовин, але гарантовано ведуть до ожиріння. Фахівці ФАО (Food and Agriculture Organization of United Nations) включили Україну до трійки лідерів серед країн, де має місце харчова модель під назвою "потрійний тягар". Це означає, що люди в нашій країні і недоїдають, і переїдають, і отримують недостатньо вітамінів. Якщо помножити таку модель на малорухомий спосіб життя, ситуація вийде по-справжньому загрозливою.

І нам дійсно є, чим перейматися, адже кожен другий українець не займається спортом взагалі – про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного групою "Рейтинг" в грудні 2106 року. Лише 9% респондентів займаються спортом майже кожен день; 15% опитаних зазначили, що роблять це кілька разів на тиждень; 14% – кілька разів на місяць; 12% – кілька разів на рік, стверджують соціологи.

Замість спорту у багатьох наших співвітчизників – інша розвага – куріння та випивка. Але, щоправда, лише 2% опитаних заявили, що вживають алкогольні напої майже кожен день, тоді як решта учасників опитування виявилася більш поміркованою. Так, 12% респондентів п’ють кілька разів на тиждень, 36% – кілька разів на місяць, 34% – кілька разів на рік, а 16% взагалі не вживають алкогольних напоїв. Зате з палінням ситуація – гірша: 38% опитаних визнали, що курять, 62% – сказали, що ні.

Загалом же хронічно хворими назвала себе майже третина українців. Однак 62% з них заявили, що не відвідували лікарів протягом року; 38% опитаних визнали, що були у медиків. Згідно із дослідженням, 45% українців працездатного віку (а це чоловіки 18-65, а жінки 18-60 років) оцінюють своє здоров'я як хороше або дуже хороше, 43% – як задовільне, 12% – як погане або дуже погане.

При цьому, згідно іншого опитування того ж таки "Рейтингу", 83% респондентів зазначили, що їм не вистачає на проживання тих грошей, які вони заробляють. Цим, можливо, й пояснюються нечасті візити до лікарів, а також споживання висококалорійної та некорисної, але дешевої їжі. Втім, навіть за таких умов ніхто не скасовував спорт та утримання себе від хронічного переїдання. Про причини останнього ми продовжуємо говорити з фахівцем.

Гінеколог Наталія Лелюх: "Ми сприймаємо їжу як нагороду собі"

На запитання журналістів сайту "24" відповідає відомий лікар-гінеколог Наталія Лелюх (Медичний центр Святої Параскеви).

Пані Наталіє, вибачте за тавтологію, але проблема зайвої ваги дійсно має значну вагу?

Так. Більше того: Всесвітня організація охорони здоров'я у 2016 році оголосила ожиріння неінфекційною епідемією. Це значна проблема для розвинених країн, де їжа доступна цілодобово, причому їжа – висококалорійна.

Висококалорійна, але позбавлена вітамінів та корисних речовин?

Передусім вона незбалансована. Ми отримуємо дуже мало нормального білку, дуже мало нормальних, "правильних" жирів і дуже мало комплексних вуглеводів. Тобто того, що дає нам енергію, але при цьому не відкладається на стегнах чи деінде. Наша їжа натомість містить чимало легких вуглеводів та важких жирів. І дуже мало білка.

Тому те, що ми споживаємо, є висококалорійним і мало збалансованим. А друга проблема в тому, що, як я вже казала, така їжа надто доступна. Адже нам нічого не заважає в будь-який момент замовити собі піцу додому – смачну, але некорисну, яка не містить того, що потрібно нам для здорового життя.

Причини споживання такої їжі належать радше до ментальної, психологічної чи суто побутової сфери, коли швидкий "перекус" у фаст-фуді видається найкращим рішенням протягом важкого та насиченого робочого дня?

Можливі всі три складові, але особливо слід виділити психологічний нюанс. Це те, що я бачу у своїй практиці і те, про що я чую від колег-психологів. Дуже часто люди сприймають їжу не як джерело поживних речовин, а як задоволення і нагороду. Тобто якщо мені погано, я піду і з’їм тортика, бо я ж повинна себе якось пожаліти…

Наталія Лелюх переконана, що нашим співгромадянам варто змінити ставлення до їжі та й загалом переглянути деякі харчові традиції.

Ми не прагнемо шукати задоволення деінде, крім холодильника – у враженнях, подорожах, театральних виставах... Коли нам треба себе "пожаліти" й вдовольнити, поставити галочку "я себе люблю", ми прагнемо себе чимось нагодувати. І це величезна проблема, яка не знімає стрес, котрого й так не бракує в нашому житті, а лише поглиблює його.

Чи можна вважати, що жінки при цьому становлять особливу групу ризику? Адже заїдати стрес тортиком – це більше жіноча метода, хіба ні?

Зазвичай так. Але треба розуміти, що існує й так званий метаболічний синдром – зниження чутливості до інсуліну, коли люди буквально з дитячого садочка повинні виховуватися у певній харчовій культурі і чітко пам'ятати свій перелік продуктів, на які накладене табу, а також те, які фізичні навантаження є для них бажаними. Якщо такі люди все роблять правильно, вони можуть уникнути як ожиріння, так і гіпертонічної хвороби, цукрового діабету та інших негативних наслідків.

Зовсім інша ситуація – це так зване аліментарне ожиріння, коли ми просто наїдаємося та переїдаємо, набираємо вагу і дуже мало рухаємося. У жінок – і це також відзначають психологи – зміна харчових стратегій часто відбувається після заміжжя, коли "мета" досягнута, є чоловік, є дитина, можна розслабитися і не перейматися собою. Так і починаються нічні набіги на холодильник і прагнення побалувати себе смачненьким.

При цьому з часом в організмі жінки відбувається гормональна перебудова, коли з їжею треба бути особливо обережною?

Хороше питання. У формуванні нашої ваги бере участь щитовидна залоза та наднирники (котрі продукують "гормони стресу", тобто чим більше ми "стресуємо" і заїдаємо хвилювання, тим більше набираємо ваги). Що ж стосується щитовидної залози, то ми ендемічно знаходимося у такій зоні, де з цим органом виникають проблеми, які частіше йдуть в бік зниження її функції. У жінок з віком якраз і розвивається гіпофункція щитовидної залози. Це може бути субклінічний гіпотиреоз, тобто початкова стадія захворювання, яка ще не має яскравих виражень, але яка відбивається на нашій вазі.

Але слід розуміти й таку річ. Коли у жінок поступово загасає функція яєчників, їхню роль частково виконує жирова тканина, здатна продукувати гормони. І якщо жінка у період менопаузи має 3-4 кілограми зайвої ваги, це не так страшно, бо така жінка легше перенесе клімактеричний період. Інша річ, коли зайва вага вимірюється десятками кілограмів. Це вже проблема зі здоров'ям, котра потребує більшої уваги, більшого руху і більших харчових обмежень.

Читайте також: Каву та чай краще пити з цукром, – пояснення експерта