Так, після мазку жінка помітила, що з носа виділяється прозора рідина. Згодом у неї з'явились головний біль, блювота, скутість шиї та відраза до світла. Це перший подібний випадок від початку пандемії коронавірусу, який описаний у журналі JAMA Otolaryngology – Head & Neck Surgery, повідомляє MedicalXpress.
До теми Як підготуватися до ПЛР-тесту на коронавірус
Важливо розуміти, що ризик назальних тестів дуже низький. Річ у тім, що у жінки був рідкісний стан, який медики не врахували під час взяття проби. Пацієнтку раніше роками лікували від внутрішньочерепної гіпертензії. Тобто тиск ліквору (спинномозкової рідини, яка живить мозок) був занадто високим. В процесі лікування частину рідини злили шунтом, завдяки чому її проблема вирішилась.
Але це призвело до того, що у жінки розвинувся дефект основи черепа. Слизова оболонка мозку почала виступати в ніс, де стала чутливою до розриву.
Це довго залишалося непоміченим, доки інші лікарі не перевірили старі скани. В липні пацієнтці провели операцію з метою усунення дефекту. Відтоді вона повністю одужала.
Напередодні жінці вже робили мазок для іншої процедурі на тій самій стороні і ніяких проблем не виникало. Тож лікарі підозрюють, що під час другого мазка медики використали дещо гіршу техніку та взяли зависоко.
Більшість протоколів тестування вимагають від клініцистів простежувати дно носа, яке лежить над порожниною рота, а не направляти тампон вгору. А якщо ж робити це, то з великою обережністю.
Це підкреслює необхідність адекватної підготовки тих, хто проводить тест та важливість пильності після проведення тесту,
– додав спеціаліст з вух, носа та горла Денніс Краус з лікарні Ленокс Хілл у Нью-Йорку.
У чому полягає різниця між тестами на коронавірус / Інфографіка 24 каналу
