Чому Максим Степанов тримався за крісло міністра, які кроки привели його до відставки і чому цього разу його таки звільнили – розібралося Здоров'я 24.
Актуально Максима Степанова звільнили з посади міністра охорони здоров'я
Офіційні причини відставки Степанова
Провалена вакцинація
Подання на відставку Степанова надійшло до Верховної Ради 14 травня від прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Згодом він пояснив причину:
На рівні Президента України кожного тижня проводили наради щодо питання вакцинації українців. На них Максим Степанов обіцяв, що препарати будуть і щеплення проводитимуться.
Як Степанов нехтував указами Зеленського, але успішно будував корупційні схеми
18 червня 2020 року президент дав завдання Степанову терміново розпочати перемовини з виробниками вакцин. Міністр своєю чергою пообіцяв, що "Україна може стати однією з країн, де буде використана відповідна вакцина, яка пройде усі клінічні випробування".
Пізніше на одному з брифінгів Степанов заявив, що "МОЗ веде ці перемовини безпосередньо з топвиробниками, які будуть постачати вакцини".
На ділі ж Україна отримала першу партію вакцини однією з останніх у Європі.
Той факт, що перемовини щодо закупівлі вакцин Максим Степанов почав вести пізно, підтвердила згодом представниця Pfizer Ukraine Зоряна Цілик, яка розповіла, що інші країни укладали з виробником договори ще в липні 2020 року.
У ЗМІ неодноразово з'являлись повідомлення про причини зволікань: корупційні схеми, які міністру таки вдалось "провернути". Після того, як переговори з Pfizer-BioNTech були провалені, Степанов пролобіював закупівлю китайської вакцини Sinovac через українську приватну фірму-посередника "Лекхім" за ціною близько 18 доларів за дозу. Для порівняння – ціна законтрактованої згодом через Crown Agents (міжнародна компанія) тієї ж вакцини склала 7,5 доларів.
Міністерством блокувались всі перемовини державного підприємства "Медичні закупівлі". У лютому 2021 року НАБУ відкрило за даними фактами справу за статтею про зловживання владою або службовим становищем (ч. 2 ст. 364).
Тоді теж говорили про ймовірну відставку Степанова, домовлена партія вакцин затримувалась, тому Степанов, аби "всидіти на кріслі" навіть поїхав в Індію та привіз перших 500 тисяч доз вакцини Covishield від Serum Institute of India.
Степанов літав в Індію, коли ситуація з відсутністю вакцин в країні загострилась / Фото фейсбук Максима Степанова
У квітні Президент підписав указ, зобов'язавши Степанова підготувати Національний план вакцинації. Втім Степанов підготував його чисто формально: адже спершу уряд затвердив дорожню карту вакцинації (24 грудня), а ось Національний план вакцинації ухвалили лише через 4 місяці (12 квітня).
Степанов блокує впровадження страхової медицини
Перед президентськими виборами Володимир Зеленський обіцяв запровадження в Україні страхової медицини. У червні 2020 року Степанов казав, що "МОЗ розпочало розробку і затвердження нових державних стандартів надання медичної допомоги із залучення науковців та провідних фахівців галузі".
Однак, насправді вперто саботує її введення: МОЗ досі не представило жодної моделі страхової медицини, навмисно не стверджуючи стандарти надання медпослуг.
Прибрати до рук НСЗУ
Від початку свого призначення на пост міністра охорони здоров'я Степанов намагається отримати контроль над Національною службою здоров'я України (НСЗУ). 24 канал неодноразово пояснював, чому НСЗУ – важлива й потрібна структура, адже це прозора система фінансування медзакладів.
Майже рік Степанов намагався "просунути" на посаду очільника НСЗУ "свою людину". Ще у травні 2020 року Степанов пообіцяв в найближчий термін обрати керівника, водночас на конкурсі переможця обрати не змогли, з самим конкурсом вийшло теж скандально – його міністр проводив у zoom. Попри обіцянки прозорості й чесності конкурсу, Максим Степанов відмовився вести будь-яку пряму трансляцію, згодом таки опублікував відеозаписи розмов – співбесіди тривали по 10-15 хвилин, кандидатам ставили нескладні питання.
За законом, керівника НСЗУ обирають під час відкритого, тривалого і досить жорсткого конкурсу, адже це посада держслужбовця категорії "А", тобто найвищий корпус державної служби.
Ціна життя пацієнтів – незакуплені ліки
Саме через бездіяльність Степанова Україна не встигла закупити ліки на майже мільярд гривень. Не були вчасно укладені контракти за 108 позиціями з 483. МОЗ не придбали достатню кількість медпрепаратів для онкохворих, ВІЛ-позитивних, для людей з серцево-судинними захворюваннями.
Крім того, Степанов влаштував війну з ДП "Медичні закупівлі", блокуванням закупівель Степанов хотів "дотиснути" підприємство і повернути собі можливість вносити зміни до порядку використання бюджетних коштів. Наразі усі медичні закупівлі проводять централізовано, без участі міністерства.
Степанов же у своїх інтересах хоче мати виключне право формувати технічні вимоги та характеристики до товарів перед оголошенням торгів. Це може нести корупційні ризики та значно затягувати процес закупівлі.
Конфлікт ДП "Медичні закупівлі" і Максима Степанова тягнеться довго, першим каменем спотикання була закупівля костюмів захисту для медиків на початку епідемії. ДП Медзакупівлі запропонувало нижчі ціни, ніж МОЗ – економія сягала понад 70%, втім закупівлю таки не віддали державному підприємству.
"Степанов має піти": чому жертв коронавірусу в Україні могло бути менше
17 травня під Радою зібрались активісти, які провели акцію "Степанов має піти", на захід не запрошували людей. Замість 47 тисяч людей, які мали б вийти під стіни парламенту, була порожня площа — всі ці люди померли від коронавірусу.
Акція за відставку Степанова / Фото hromadske
Брак кисню в лікарнях
Жертв коронавірусу в Україні й дійсно могло бути менше, якби медична система була краще підготовленою та забезпеченою необхідними ліками, засобами та киснем.
Міністр не зміг вчасно передбачити виникнення проблеми дефіциту кисню в інфекційних відділеннях. Лікарні для пацієнтів з COVID-19 почали отримувати гроші на кисень тільки в жовтні – уряд виділив 572 мільйонів гривень, у листопаді – ще 900 мільйонів гривень. Але головна проблема полягала у тому, що в лікарнях не було кисневих станцій, або вони не були розраховані на потрібну кількість підключень.
Тоді ж, у жовтні 2020 року Степанов пообіцяв, що до кінця року 80% ліжок у лікарнях будуть з підведеним киснем. Але обіцянку так і не виконав – минулі 2 місяці для країни були в край тяжкими, волонтери самостійно забезпечували лікарні киснем, врешті уряд таки дозволив використовувати технічний кисень. Однак, розв'язувати проблему з киснем слід було ще у квітні-травні 2020 року. Ціна непрофесіоналізму міністра – загибель сотень людей від нестачі кисню.
Обіцянки масштабного тестування населення
Жертв було б менше і якби в країні діяло масштабне тестування на COVID-19, але знову ж таки Степанов обмежився обіцянками. МОЗ мали сформувати мобільні бригади, які б тестували на коронавірусу вдома, людям не довелось би йти хворими в лабораторії. Мобільні бригади створили, але їх було недостатньо. Зрештою, хворі розуміли, що не можуть йти в лікарню через самопочуття, залишались вдома, лікувались самостійно, або під контролем лікаря, але без встановленого діагнозу.
Тож, по факту, наразі ми маємо викривлену і дуже неточну статистику.
До слова, МОЗ також кілька разів обіцяли провести масштабні тестування на виявлення антитіл до коронавірусу, щоб мала б трохи прояснити ситуацію з реальною кількістю людей, які перехворіли на коронавірус. Втім, досі жодних масштабних, безкоштовних тестувань на антитіла – не проводили.
Степанов часто акцентує, що "медики герої", але на ділі не зробив нічого, аби захистити їх
Минулого року Верховна рада ухвалила законопроєкт, який прирівнює медиків до військовослужбовців, і в разі загибелі від COVID-19 сім'ї повинні отримати компенсацію. Насправді виплати отримали близько 15% сімей. Очільник МОЗ не врегулював нормативну базу для виплат.
Також Степанов досі не встановив граничний "відсоток" від тарифу, який головлікар зобов'язаний віддавати в фонд заробітної плати. Ще у березні минулого року уряд пообіцяв лікарям, які лікують хворих на COVID-19 надбавку в розмірі до 300%, але у МОЗ порахували її не від зарплати, а від окладу, який зазвичай близький до мінімальної зарплати у медиків.
Як Степанов реагує на відставку?
Міністр впевнений, що робить усе для боротьби з пандемією в Україні, натомість звинувачував депутатів, що вони "заважають" йому в цьому.
Степанов наголошував, що не хоче йти у відставку, начебто "відчуває відповідальність за всю медичну систему в країні". За його словами, "все тільки починається" – це цитати з відео, яке він опублікував у фейсбук.
Втім, таке от "тримання за крісло" тільки відштовхує і посилює підозру щодо міністра. Адже дії його не дуже переконують у щирих інтересах боротьби з COVID-19. Наприклад, в розпал пандемії очільник МОЗ встиг стати кандидатом в депутати Одеської обласної ради, отримати мандат, лише потім вирішив таки від нього відмовитися.
Аргументів щодо провальної роботи Степанова вистачає, як і доказів особистої користі перебування на посаді, зокрема лобіювання корупційних схем. Єдина проблема – конфлікт з Президентом, зокрема, саботаж його указів. Тож, не дивно, що цього разу міністра таки відправили у відставку.