Експерти зазначають: панікувати не слід, оскільки у дітей це захворювання проходить здебільшого у легкій формі або ж безсимптомно. Все ж, дуже важливо дотримуватися рекомендацій у школах, а батькам – стежити за здоров'ям дітей і, за найменших підозр, не відпускати їх до навчального закладу. Детальніше – у матеріалі сайту 24 каналу.
Важливо Які школи можуть навчати учнів дистанційно: міста, які потрапили до червоної зони
Як розповів нам очільник Держпродспоживслужби в місті Києві Олег Рубан, лише у столиці з початку навчального року значно збільшилася кількість випадків COVID-19 серед дітей: 40% з усіх зафіксованих за весь період епідемії припадають на вересень.
Однак, за словами фахівця, зростання захворюваності серед дітей та молоді – нормальне явище, тому що цей прошарок населення у 80% переносить хворобу безсимптомно. 20% – з незначними ознаками захворювання. І лише 4% підпадають під стаціонарне лікування.
Більш того, наразі першочергове завдання в усьому світі – до випуску вакцини сформувати правильно, без ушкодження груп ризику, колективний імунітет. Для цього необхідно, щоб із даним збудником зустрілися молодь, діти, а також – молоді люди до 35 років, які є активними переносниками цього захворювання, але не хворіють. Якщо це станеться найшвидше, буде зменшена агресивність епідемії і зростання захворюваності.
Чому діти почали хворіти частіше
Як зазначила нам епідеміологиня, заслужена лікарка України Людмила Мухарська, ситуація – цілком очікувана. Так, щороку, коли школярі збираються у вересні після тривалих канікул, вони починають активно спілкуватися, а в сенсі епідеміологічному – обмінюватися різними збудниками, якщо вони у них є. Тому на початку навчального року завжди відбувається певне зростання інфекційних захворювань.
Лише у Києві у вересні захворіли понад 700 дітей / Фото unsplash
Це ж стосується і COVID-19: якщо діти десь інфікувалися і, можливо, є носіями, то вони приносять цей вірус, як і інші, в свої колективи. Відповідно, відбувається зростання захворюваності.
За словами експертки, додаткові протиепідемічні заходи у школах вводити немає потреби, головне – просто дотримуватися тих рекомендацій, які уже прописані відповідними відомствами.
Якщо вказано, що потрібно провітрювати приміщення, то це треба робити обов'язково. Можливо, важко забезпечити рекомендовану дистанцію, тому що діти – це діти. Але стежити за провітрюванням у класах можна. Поки що погода дозволяє це робити часто,
– говорить лікарка.
Звичайно, важливими є масковий режим, передусім для вчителів і учнів старших класів (дітям початкової школи можна ходити без масок) та гігієна рук. У школах потрібно стежити за тим, щоб завжди було рідке мило і паперові рушники, аби діти могли насухо витерти руки.
Адміністрація закладів також має розробити такі схеми пересування дітей у приміщенні, щоб мінімізувати контакти між ними. Якщо школа має декілька входів і виходів, то всі їх треба використовувати, щоб було менше натовпів на початку і в кінці навчального дня.
З цією ж метою варто розводити початок навчального дня в часі: коли одні класи починають навчатися о 8:00, інші – о 8:20 тощо. Перерви також краще організувати в різний час. Якщо поки що є можливість якісь заняття проводити на відкритому повітрі, то слід це робити.
Чи врятує постійний масковий режим у школах?
У нормативних документах це не прописано, але, за бажання, кожен учасник освітнього процесу може постійно носити маску.
Однак, за словами експертки, слід чітко розуміти, що це може і негативно впливати на здоров'я дитини. Особливо, якщо у неї є певні проблеми з функціонуванням легеневої системи і важко дихати у масці, то краще не йти на такі ризики – можуть розвинутися ускладнення, як от емфізема тощо.
Крім того, маску не всі носять правильно: вона може бути брудною або ж змінюватися не так часто, як потрібно.
Носити маску весь навчальний день можна, але це не обов'язково / Фото Getty Images
Тому, все ж таки, більш дієво – провітрювати приміщення після кожного уроку, ніж вводити обов'язковий масковий режим.
Регулярне проведення тестів на COVID-19 – вихід?
Лікарка Людмила Мухарська говорить, що це – неоднозначне питання. Звісно, чим частіше проводити тести, тим більша ймовірність, що будуть виявлятися носії, у яких захворювання проходить без симптомів.
З іншого боку, тест – не гарантія того, що дійсно буде виявлено усіх носіїв. Тому що він може бути негативний, тоді як людина – інфікована. Тому що тести – не завжди такі чутливі, що можуть "спіймати" цей вірус або його фрагменти. Тож однозначно відповісти на це питання не можна.
До теми Як навчати учнів під час пандемії: детальна інструкція від МОН
Мер Києва Віталій Кличко своєю чергою зазначав, що робити тестування "про всяк випадок" великим колективам або групам людей (як от педагогічні колективи чи цілі класи у школах) – недоцільно та дорого.
З 24 вересня батьки школярів не зобов'язані подавати до закладу підтвердження щодо стану здоров'я дітей для продовження навчання після самоізоляції – тобто робити ПЛР-тести. Йдеться про тих, хто мав контакт із хворим на COVID-19 і повинні пройти 14-денну самоізоляцію. Контактними особами МОН визначає всіх учнів класу чи групи, де навчається дитина.
Вчителі мусять іти на самоізоляцію після контакту з хворим учнем?
За критеріями МОЗ, контактною може вважатися, зокрема, особа, яка перебувала у закритому середовищі (наприклад, аудиторія) із хворим на COVID-19 протягом 15 хвилин і більше на відстані менше одного метру. Тобто вчитель цілком може підпадати під цей опис.
Це підтверджує і Людмила Мухарська: якщо у класі є випадок COVID-19, то вчитель вважається контактною особою – є ризик, що від дитини вірус міг передатися не лише однокласникам, але і педагогам.
Педагоги є контактними особами, однак не скрізь їх відправляють на самоізоляцію / Фото Getty Images
Проте часто на практиці ситуація виглядає наступним чином: клас, де виявлено хворого на COVID-19 учня, іде на самоізоляцію і 14 днів навчається дистанційно. А вчителі, навіть якщо близько контактували з захворілим, продовжують ходити на роботу та проводити очні уроки для інших школярів.
Чи варто педагогів відправляти на самоізоляцію, за словами лікарки, у кожному випадку слід визначати окремо. Все залежить, зокрема, від того, як близько та довго педагог контактував із хворою дитиною. Це ж стосується і питання, чи варто закривати весь заклад, чи достатньо ізолювати клас.
Слід згадати, що днями МОН підписало меморандум про співробітництво зі страховими компаніями, щоб забезпечити добровільне страхування здоров'я для вчителів, зокрема від СОVID-19. Раніше т.в.о. міністра освіти Сергій Шкарлет зазначав, що грошей на страхування освітян у період пандемії не передбачено.
Цікаво 10 кумедних фото, які доводять, що дітям тяжко дається дистанційне навчання
Загальні рекомендації для батьків учнів від ексочільниці МОЗ Уляни Супрун:
- Перевіряйте дитину щодня на наявність симптомів. Особливу увагу слід звернути на
- підвищену температуру (38°С або вище), біль у горлі, кашель, що спричиняє утруднення дихання, діарею, блювання чи біль у животі. У випадку наявності симптомів краще залишити дитину вдома.
- Вакцинуйте дитину проти грипу (за умови відсутності у неї протипоказань).
- Не відмовляйтеся і від щеплень проти інших інфекційних хвороб, які потрібно робити, згідно з календарем.
- Допомагайте дітям звикнути до нових реалій. На їх психічний стан можуть впливати носіння маски, потреба дотримуватися дистанції, менше спілкування та соціальних контактів.