Як пише видання The Knife, любителі душа є відповідальними за викид в атмосферу 3,5 тонн вуглекислого газу. Щоб зупинити глобальне потепління, ми можемо дозволити собі тільки 1 тонну СО2 на людину, з урахуванням всієї його життєдіяльності від їжі до транспорту.

Щоденний душ б'є по навколишньому середовищу і наших гаманцях.

За словами дерматолога Джошуа Цейхнера, батьки повинні припинити купати немовлят кожен день, тому що рання взаємодія з брудом і бактеріями робить шкіру менш чутливою і навіть здатна запобігти екземі.

Американська академія педіатрів рекомендує мити дітей не частіше, ніж 3 рази на тиждень – шкіра у немовлят чутливіша, ніж у дорослих, з віком вона стає сухішою, а значить, не потрібно постійно мити її милом повністю.

Інші лікарі вважають, що занадто часте використання мила веде до втрати природного шкірного жиру і знищення корисних для людини бактерій. Це може посилювати і навіть викликати дерматит. Чим більше часу ви проводите в душі, тим більше шкірного жиру ви втрачаєте. Єдині, кому вигідна така ситуація – компанії, що виробляють і продають мило, гелі та шампуні.

Звичка щодня приймати душ – це наслідок невиправдано нав'язаної нам культурної норми, а не об'єктивно корисна для здоров'я процедура.

Ми повинні часто мити руки з очевидних причин. Але у нашої шкіри є природний механізм очищення, і лише пахви, ступні і геніталії можуть поширювати неприємний запах, якщо не стежити за їх гігієною.

Постійне використання шампуню веде до вимивання захисного шару жиру з волосся, висушує і руйнує шкірний покрив на голові. Кому це вигідно? Тим, хто потім створить цілий ринок кондиціонерів-ополіскувачів і шампунів проти лупи.

Звичайно, якщо у вас має відбутись романтичне побачення або візит до лікаря, то варто виглядати належним чином – сяяти і пахнути.

Тому давайте не будемо звертати увагу на рекламні нісенітниці і повернемося до традиційного щотижневого душу і щоденного миття окремих частин тіла в раковині. Крім усього перерахованого вище, ми заощадимо ще й купу часу.

Читайте також: Соціологи з'ясували, де у Європі найбільше слідкують за власною гігієною