Вагіна як чинник великої політики

Проблема абортів час від час актуалізується в європейських суспільствах. Дискусія не оминула й Україну, де у 2012 році народний депутат Андрій Шкіль зареєстрував законопроект про заборону штучного переривання вагітності. Проте закон Шкіля містив класичну тріаду чинників, що звільняють від відповідальності за зроблений аборт: загроза життю матері, доведене експертизою зґвалтування та важкі генетичні вади плода.

Та на відміну від ініціатив українських політиків, польські урядовці вирішили підійти до питання радикально: заборонити все й відразу. 23 вересня польський Сейм у першому читанні ухвалив проект змін до закону "Про планування родини", який передбачає повну заборону абортів у країні. Проект був розроблений громадською ініціативою "Стоп абортам" при участі ультракатолицького фонду "Ordo Iuris". Автори посилаються на віровчення католицької церкви, котра вважає людське життя священним від моменту зачаття до натуральної смерті, і прагнуть змінити так званий абортивний компроміс, що діє у Польщі від 1993 року.

Поялки порівнюють задум влади з діями гітлерівців / Фото femunity

Люди в чорному розраховують на людей у білому

Відтепер видалення ембріонів з генетичними вадами буде трактуватися як повернення до євгеніки та селекції людини у гірших традиціях нацистської Німеччини; ситуація зі зґвалтуванням вирішуватиметься не на користь жертви злочину, а на користь зачатого плоду – бо він, мовляв, не несе відповідальність за гріхи свого батька. Не зрозуміло, щоправда, як бути із випадками, коли, обираючи між життям матері та життям іще ненародженої дитини, вибір буде зроблено на користь останньої. Але з часом польська католицька церква обов’язкового знайде й цьому належне обґрунтування. Ще за президентства Броніслава Коморовського польські єпископи виступали проти закону, що регулював екстракорпоральне запліднення, вказуючи на те, що дитина, котра з’явилася на світ за допомогою ЕКО, не матиме гідності.

Якою б консервативно-традиціоналістською та "воцерковленою" країною не була Польща, а голосування Сейму від 23 вересня підірвало і її. Цими вихідними сусідня Польща маніфестувала. Людей на вулиці вивів KOD – Комітет захисту демократії. "Запрошуємо на спільний марш всіх, хто вірить в наші цінності – свободу, рівність та демократію", – закликали організатори заходу. Це був "протест проти нахабства" правлячої в Польщі партії "Право і справедливість", протест тих, хто "хоче жити в країні, де зважають на думку усіх, а не лише тих, хто переміг на виборах". Загалом у демонстрації взяли участь 25-30 тисяч людей, передає варшавське телебачення.

Чого хотіли протестувальники? Особливість акції була у тому, що вона зібрала людей з різноманітними вимогами. Головний лейтмотив – несхвалення рішень Конституційного трибуналу Польщі, котрий, на думку Євросоюзу, порушує окремі політичні та правові принципи його існування. (На віче йшлося про те, що нинішній уряд є надто консервативним, що тільки погіршує та ускладнює відносини Польщі та ЄС). Протестували також представники медичних профспілок, котрі вимагали підвищення заробітної плати та несли траурний вінок – мовляв, ця галузь в країні помирає. Третій напрям – негативне ставлення до проголошеної реформи школи. Й, нарешті, четвертий момент – повна заборона абортів – ідея, котра, м’яко кажучи, не знайшла підтримки у соціумі, повідомляє американська агенція ABCnews.

Польські медики протестують креативно

Одна з активісток KODу, Людвіка Вуец (Ludwika Wujec) зазначила, що "сьогодні знову доводиться ставати на захист громадянських свобод, прав людини та Конституції".

Пам'ятайте – демократія не може бути зведена тільки до механічної більшості сейму. Тому що якщо ми в такому примітивному ключі розуміємо демократію, то тоді зміна закону про Конституційний трибунал, поспішне внесення змін в системі освіти, викинутий в сміття проект "Врятуємо жінок" (щодо лібералізації ставлення до абортів), є лише прикриттям для подальшого авторитарного правління, – зазначила вона.

Про це йдеться в репортажі ще одного польського телеканалу.

Ті з учасників протесту, котрі найбільше переймалися саме проблемою забороною абортів, вийшли на мітинг у чорному. Хештег #CzarnyProtest давно "прописався" в польському сегменті Фейсбуку, де кампанія на захист прав жінок має свою сторінку.

Абортивна статистика: польський аспект

Протягом останніх років у Польщі проводиться менше тисячі "дозволених" абортів на рік. Жіночі правозахисні організації натомість підкреслюють, що чимало лікарів виконує процедуру переривання вагітності підпільно, чим наражають на небезпеку життя та здоров’я пацієнток. Таких неофіційних "скробанок" може відбуватися до 40 тисяч. Жінки, які менш обмежені у фінансах, надають перевагу виїзду до Німеччини, Словаччини чи навіть України – там аборти не вимагають спеціального скерування лікаря і є повністю легальними.

Католицька церква у Польщі неодноразово наголошувала на тому, що виступає за повну заборону абортів, і закликала депутатів, якщо вони є католиками, голосувати згідно з її інструкціями. Коли декілька років тому у Сеймі вирішувалася доля проекту дофінансування штучного запліднення, Церква погрожувала політикам, які скажуть "так", відлученням.

А тим часом, за даними опитування Польського центру досліджень громадської думки (CBOS), проведеного у квітні цього року, більшість поляків виступає за збереження теперішнього абортивного компромісу. Так, 84% вважають аборт допустимим, якщо вагітність загрожує життю матері, 76% – її здоров’ю, 74% – якщо є результатом зґвалтування, 61% – якщо плід має невиліковні генетичні вади. Водночас, 81% не вважає достатньою причиною для переривання вагітності поганий майновий стан жінки, а 78% її небажання мати дітей, пише видання "Nasz Wybir".

А сайт "Krakow Post", поспілкувавшись з учасниками недільної демонстрації, наводить думки мітингарів з приводу абортів. Гражина, 79-річна професорка Ягеллонського університету зазначила таке: "Цей новий закон не є демократичним, і він не захищає права жінок" (…). 20-річна студентка Сьюзен сказала, що ухвалення закону може вплинути на її рішення щодо того, лишатися у Польщі після завершення навчання чи емігрувати до Західної Європи. А її друг Карел переконаний, що "жінки повинні мати вибір, особливо у випадку зґвалтування".

"Моє тіло, мій вибір" / Фото gottstat.com

Церква vs держава

Католицька церква завжди відігравала і, як і раніше, відіграє колосальну роль в житті польського суспільства. Ця роль була прогресивною в пору краху комуністичної системи в Польщі. Іоанн-Павло II, поляк на папському престолі, зіграв величезну роль у русі від авторитарного режиму в бік демократичних свобод. Сьогодні ж церква у Польщі, можливо, стала гальмом на шляху до загальноєвропейських демократичних цінностей. Ймовірно, це спірна думка, проте ситуація видається саме такою. Як правильніше її "розрулити" – вирішувати, зрештою, самим полякам.

Законопроект про повну заборону абортів пройшов тільки перше читання, однак невтішною ознакою є те, що його підтримали не лише праві консерватори з "Права та справедливості", але й представники політичних сил, що позиціонують себе як ліберали, зокрема, мова про членів "Громадянської платформи". Як зазначає "Nasz Wybir", "таке інтимне питання, як переривання вагітності, у якому люди хочуть самі приймати рішення, виявилося більш дієвим фактором мобілізації опозиційного "Праву і Справедливості" електорату, ніж справа з Конституційним трибуналом чи Венеціанською комісією".

Наразі є два сценарії. Або проект, який повністю забороняє переривання вагітності, на роки зав’язне у сеймових комісіях, що зіграє на руку правлячій партії "Право і справедливість". Так вона і зробить крок убік ультраконсервативного електорату, але й не відлякає своїх більш ліберальних прихильників. Або проект все-таки потрапить знову до пленарної зали, і тоді все залежатиме від того, чи фракції введуть партійну дисципліну під час голосування. Під час першого читання проекту партійні лідери заявили, що дозволяють депутатам голосувати згідно із власним сумлінням, – пише видання.

Дисципліна – дисципліною, але, якщо польські парламентарі захочуть послатися на європейський досвід, ми можемо їм дещо допомогти. Річ у тім, що основним каменем спотикання при розв’язанні питання щодо прийнятності (або ні) абортів є момент ідентифікації людського ембріону. Якщо отці церкви ставлять знак рівності між ним та повноцінною людиною, то ряд вчених це заперечує. Що ж стосується юристів, то вони говорять про цю колізію так.

Європейському Суду з прав людини вже доводилося давати відповідь на питання, чи захищає стаття 2 Конвенції життя ненародженої дитини. І хоча Європейська конвенція з прав людини не регламентує момент виникнення права на життя (так само як і момент початку правової охорони життя), позиція Суду є більш визначеною та зводиться до того, що початком життя (та відповідно моментом виникнення правосуб’єктності) Суд вважає саме момент фізичного народження людини, а не її зачаття.

В доробку ЄСПЛ існує прецедент під назвою "Брюггеман і Шойтен проти Німеччини". Досліджуючи цю справу, Європейська комісія з прав людини встановила, що заборона аборту стала б порушенням ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будучи втручанням у приватне життя жінки. Разом з цим, Комісія відзначила, що вона не вважає обов’язковим вирішувати, чи слід розглядати ненароджену дитину як "живу" у розумінні статті 2 Конвенції.

Були й інші подібні справи. Наприклад, "Патон проти Об’єднаного Королівства". В ухвалі ЄСПЛ, що торкалася даної справи, сказано наступне: "Життя ембріона нерозривно пов'язане з життям вагітної жінки і не може розглядатися у відриві від неї. Якби стаття 2 Конвенції мала відношення до права ембріона і його захисту, стаття б розглядалася як абсолютне право зародка на життя, і аборт був би заборонений, навіть якби він був необхідний за медичними показаннями для захисту здоров'я і життя вагітної жінки. Це б означало, що ще не народжене життя ембріона мало б вищу цінність, ніж життя вагітної жінки. Право на життя людини вже народженої піддавалося б обмеженням, не передбаченим статтею 2 Конвенції".

Власне, до сказаного додати більше нічого. Ми з інтересом слідкуватимемо за тим, чим завершиться абортивна епопея у Польщі, пам’ятаючи про те, що у нас – свій шлях, і хоч ми й намагаємося наслідувати європейців, та все ж крокуємо власною стежиною.

Читайте також: Невдало "заКАДРив": як Гройсман Україну з Польщею сварить