Чим відрізняється Міжнародне свідоцтво про вакцинацію від COVID-паспорта

7 червня 2021, 16:44
Читать новость на русском

Джерело:

МОЗ України

Мешканці України, які отримали 2 дози вакцини від COVID-19, вже мають змогу отримати Міжнародне свідоцтво про вакцинацію. Але це викликало певну плутанину у громадян та представників ЗМІ.

У МОЗ уточнили, що потрібно відрізняти нинішнє свідоцтво від "COVID-сертифіката" (так званого "COVID-паспорта" або “зеленого сертифіката” тощо). Нині в Україні лише розробляють такий документ.

До теми Як отримати свідоцтво про вакцинацію: актуальні вимоги

Формат COVID-паспорта розробляють з урахуванням вимог ЄС та ВООЗ. Його планують запустити з 1 липня 2021 року.

Натомість Міжнародний сертифікат про вакцинацію вже розроблений і його вже можна отримати. У відомстві зазначили, що він відповідає міжнародним медико-санітарним нормам.

В чому різниця

Міжнародне свідоцтво про вакцинацію:

  • Вже затверджене. Тобто його вже можна отримати, якщо ви завершили цикл імунізації від COVID-19;
  • Свідчить про те, що людина повністю вакцинована від COVID-19;
  • Можна отримати лише в паперовому форматі;
  • Видається в будь-якому медичному закладі, підключеному до електронної системи охорони здоров'я;
  • Використовуватиметься для перетину державних кордонів тих країн, які визнаватимуть це свідоцтво.

COVID-паспорт:

  • Зараз розробляється в Україні за зразком Digital Green Certificate ЄС та Smart Vaccination Certificate ВООЗ, планується до запуску в липні;
  • Міститиме інформацію не лише про вакцинацію, але й про негативні результати ПЛР-тестів чи про одужання після COVID-19;
  • Видаватиметься як в електронній, так і в паперовій формі, міститиме QR-код;
  • Можна буде отримати в паперовій формі в закладах охорони здоров’я, а в електронній - через додаток “Дія”;
  • Через те, що міжнародні вимоги до такого сертифікату ще не затверджені, його формат може модифікуватися, щоб він відповідав вимогам ЄС та ВООЗ;

Ба більше, в Україні планують зробити 2 версії такого сертифікату: внутрішній - для користування всередині країни, і зовнішній – для виїзду за кордон;