Хвороби серця "молодшають": чому до лікарень частіше звертаються люди до 40 років і що робити

Небезпека цих хвороб у тому, що вони здебільшого розвиваються без симптомів. При цьому у 80% випадків їм можна запобігти, стверджує МОЗ. Аби спонукати українців звертати увагу на своє здоров’я та своєчасно проходити кардіочекапи, фармацевтична компанія "Дарниця" за підтримки Інституту серця МОЗ України ініціювала щорічну національну кампанію "Перевірте головне".

Як змінити цю негативну тенденцію та спонукати суспільство дбати про своє серце – розбираємося разом з кардіохірургом, генеральним директором Інституту серця Борисом Тодуровим та директоркою з управління репутацією фармацевтичної компанії "Дарниця" Ярославою Поляковою.

Чому хвороби серця – досі одна з головних причин смертності?

У 2025 році в Україні було зареєстровано 36 678 випадків інфаркту міокарда, свідчать дані МОЗ. Ще понад 3,6 мільйонів українців живуть з хронічною ішемічною хворобою серця. Серцево-судинні захворювання є однією з головних причин смертності. А зростання кількості людей, які хворіють на ССЗ, пов’язане не з одним фактором, а з їх сукупністю. Особливий вплив "відіграє" війна, і, як наслідок, стрес. Важливим фактором також є спосіб життя.

Однію з найголовніших причин серцево-судинних захворювань кардіолог Борис Тодуров називає куріння, яке пошкоджує ендотелій (внутрішню оболонку судин), сприяє розвитку атеросклерозу та підвищує ризик тромбозу. Значення має і харчування: надмірне споживання калорій, солі, цукру, ультраоброблених продуктів при недостатній кількості клітковини може призводити до ожиріння і проблем з тиском. А це, в свою чергу, збільшує ризик інфаркту міокарда, інсульту, ниркової та серцевої недостатності. Негативний вплив мають також алкоголь та малорухливий спосіб життя.

Як війна впливає на серцево-судинне здоров'я українців?

Хронічний стрес, постійна тривога, порушення сну, менша фізична активність, зміна харчування, відкладання візиту до лікаря – все це не проходить непомітно. Окрім того, можуть виникати певні обмеження доступу до медичної допомоги та ліків – особливо у військових, людей у прифронтових регіонах і ВПО.

Зараз до лікарень з інфарктами та кардіоміопатіями досить часто звертаються молоді люди – до 40 років, зауважує Борис Тодуров. Загалом по країні інфаркти та інсульти "помолодшали" на 10 – 15 років, а 4 з 10 випадків небойових втрат серед військових припадають на гострі серцево-судинні стани.

Хто у групі ризику?

У рекомендаціях ВООЗ особливо виділяють людей віком ≥40 років, яким доцільно регулярно оцінювати та переоцінювати серцево-судинний ризик – орієнтовно кожні 1 – 3 роки.

Людям молодше 40 років достатньо періодично контролювати артеріальний тиск, вагу, спосіб життя та за показаннями ліпіди й глюкозу. При наявності одного або кількох факторів ризику – куріння, надмірної ваги, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, високого холестерину або сімейного анамнезу ранніх ССЗ – також варто проходити оцінку серцево-судинного ризику.

Варто регулярно проводити перевірки / Фото, надане 24 Каналу

Чому треба робити кардіочекапи?

За словами Тодурова, у світі вважається, що всі медичні заходи, ліки, операції, процедури можуть додати до здоров'я людини лише 14%. Решта 86% – це спосіб життя: здорове харчування, фізичне навантаження, контроль стресу і сну.

Також не варто зневажати кардіочекапи. Пізнє звернення до лікаря часто означає вже сформоване ураження органів, яке складніше контролювати.

Як наголошує Тодуров, найбільша проблема полягає в тому, що багато ССЗ роками можуть розвиватися практично безсимптомно. Людина може почуватися добре, але вже мати підвищений артеріальний тиск, високий рівень холестерину, порушення вуглеводного обміну або початкові прояви атеросклерозу. Своєчасний чекап дозволяє виявити ці фактори ще до появи інфаркту, інсульту чи серцевої недостатності.

Як змінити поведінку та почати дбати про себе?

У "Дарниці" вважають, що бізнес може використовувати свою експертизу та комунікаційні можливості, щоб більше говорити про профілактику, фактори ризику та важливість ранньої діагностики.

Щоранку людина перевіряє десятки цифр, які від неї не залежать: прогноз погоди, затори на дорогах, карту повітряних тривог, кількість сповіщень у месенджерах. І майже ніколи системно не перевіряє показники, від яких критично залежить її життя: власний тиск, пульс і холестерин, 
– наголошує Ярослава Полякова, директорка з управління репутацією фармацевтичної компанії "Дарниця".

Щоб змінити цю тенденцію, "Дарниця" за підтримки Інституту серця започаткувала в Україні щорічну національну кампанію "Перевірте головне". Її мета – спонукати українців звертати увагу на своє здоров’я та своєчасно проходити кардіочекапи.

Дивіться також Ці хвороби забирають понад 1000 життів щодня: в Україні стартувала кампанія "Перевірте головне" 

Кампанія "Перевірте головне" / Фото, надане 24 Каналу

Протягом місяця ініціатори проводять інформаційну кампанію з підвищення обізнаності українців про серцево-судинні захворювання та способи запобігти їхньому розвитку.

Центральним елементом кампанії є онлайн-калькулятор ризику серцево-судинних захворювань – простий і доступний інструмент для кожного. За кілька запитань про вік, зріст, вагу, звички та сімейний анамнез людина отримує орієнтовну оцінку власного стану й розуміння, чи варто записатися на чекап. Калькулятор не замінює лікаря, але допоможе зробити крок до турботи про себе.

Калькулятор ризику серцево-судинних захворювань / Фото, надане 24 Каналу

Кампанію "Перевірте головне" вже підтримали низка українських бізнесів – Київстар, Helsi та інші – та понад 500 лікарів з різних куточків України, які зібрались у Києві на науково-практичній конференції "Сучасна кардіологія 2026". До ініціативи та інформування про захворювання також долучаються лідери суспільної думки. А партнер кампанії – медична лабораторія Сінево – у всіх відділеннях надає клієнтам можливість скористатися Пакет №42.1 (Кардіометаболічний) зі знижкою 50%.