Якщо коротко: МОЗ сказав — існує закон, який все чітко регламентує, а отже — все працює. А пацієнтки скаржаться — далеко не все йде "гладенько".
Для початку — юридичною мовою: не існує в Україні поняття "декретна відпустка". Це розмовний вираз. Є "відпустка по вагітності та пологах" і "відпустка по догляду за дитиною до 3 або 6 років". У цій публікації говоримо про оформлення у першому випадку.
На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка по вагітності та пологах тривалістю:
до пологів – 70 календарних днів;
після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.
Головний акушер-гінеколог МОЗ В'ячеслав Камінський у коментарі сайту "24" наголосив, що стосовно процедури оформлення не може бути різних вимог. Є державний документ, який це чітко регламентує.
Відпустка декретна дається допологова і післяпологова. У випадку окремих ускладнень дається відпустка на два тижні довша. У жіночу консультацію жінка стає на облік. Є офіційні документи МОЗу, де передбачено, на якому терміні вагітності жінка йде в допологову відпустку. І так само – щодо післяпологової відпустки. Це оплачувана державою відпустка, у розмірі середньомісячної зарплати. А неоплачувана відпустка — в залежності від того, як сама жінка хоче,
— уточнив він.
Гарантія прав жінок державою — це демократична і соціальна норма. Але в процесі реалізації цих прав, на етапі отримання того самого медичного висновку, необхідного для оформлення відпустки, вагітні стикаються з рядом труднощів. Ми спробували розібратися — чому вони виникають, та як їх подолати.
Проблема перша. Огляд у спеціалістів
Процедура неприємна — кажуть майбутні мами, і з ними погодяться усі, кому хоча б раз в житті "пощастило" стикнутися з чергою у лікарні чи поліклініці.
Чекаєш у черзі, щоб тебе просто спитали чи все в порядку і підписали папірчик. Найбільше вразив похід до інфекціоніста. У черзі заразні хворі з небезпечними хворобами. Вагітних мали б пропускати без черги, але там реально всі хворі і злі через то,
— розповіла сайту "24" майбутня мама з Києва Анастасія.
В'ячеслав Камінський роз’яснив: є певна процедура, щоб знати, як далі вести вагітність. Щоб зменшити кількість ускладнень при пологах, перед і після пологів, проводиться огляд суміжних спеціалістів.
Тобто — хитрити і обходити цю процедуру не варто. Для здоров'я власного і майбутнього малюка. Але як зробити огляд у спеціалістів комфортнішим, і що робить з цього питання наша медична система? Про це далі.
Проблема друга. Черги
Для непрацюючих жінок обійти лікарів не становить такої вже безвихідної проблеми (особливо, якщо з самопочуттям все нормально). Для працюючих — черги до кабінетів не надто приємні.
Жіноча консультація працює у дві зміни, з 8 години до 20-ї. Пацієнтка може вибрати для себе зручний час. Не думаю, що вагітна працює по 12 годин, якщо так — то це порушення трудового законодавства. І людина, яка її не відпускає, несе адміністративну відповідальність за таке ставлення до вагітної,
— відзначив Камінський.
На зауваження, що самі пацієнтки свідчать — черги до лікарів нікуди не ділись, головний акушер-гінеколог МОЗ запевнив, що більше половини жіночих консультацій перейшли на запис по Інтернету на зручний час, і записи по телефону теж не відмінили.
Можливо, десь у віддалених районах ще треба чекати в черзі. У нас на території закладу (Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини — "24" )є консультація, в якій ніколи немає черг, туди люди приходять у чітко фіксований час. Чи це прийом до лікаря, чи це пренатальний, біохімічний скринінг. У вас або застаріла інформація, або це якісь заклади, куди не дійшла сучасна організація,
— прокоментував Камінський.
Експерт медичної групи Реанімаційного пакету реформ Олександр Ябчанка у коментарі сайту "24" пояснив, що насправді електронні черги — це ніяка не реформа. А лише її частка, яка мала би робити зручність для громадян.
На практиці це не дуже працює. Електронний обіг даних був частиною комплексної реформи. Вдалі приклади, як це має працювати — у Вознесенську,
— відзначив експерт.
Проблема третя. Лікарі і їхня поведінка
Звісно, що глобально поведінку лікарів мали би контролювати: керівництво поліклініки чи жіночої консультації, місцеві підрозділи МОЗ тощо. Але виходить інакше.
Дільнична гінеколог то є на зміні, то чомусь пропадає. Призначає прийом, а сама в цей день не приходить. Коли майбутня мама працює і кожен 3 раз відпрошується, це просто кошмар. Останній раз її не було, і весь поверх йшов до іншої лікарки. В черзі просиділа понад 2 години. І це після того як їздила в лікарню,
— розповіла Анастасія.
Вихід — поскаржитись головному лікарю на таку недобросовісну лікарку. І вибрати собі іншого лікаря. За словами В'ячеслава Камінського, кожна майбутня мама може сама обирати спеціаліста, який би її супроводжував. І так само може його змінити, якщо він її з якихось причин не влаштовує. Потрібно йти до завідуючого відділення, просити якось іншого лікаря — і все.
Але обрати лікаря можна в межах однієї жіночої консультації. Тому що сьогоднішній варіант планування витрат прив’язаний під певні плани: на дільниці, приміром, 100 вагітних. На них виділяються певні кошти, нехай і невеликі. На дільниці якась кількість жіночого населення, на профілактичні огляди також виділяється певна сума. Тому керівники на місцях намагаються урівноважити ці потоки, щоб не було так, що один лікар сидить і нічого не робить, а у іншого — страшенна черга,
— пояснив головний акушер-гінеколог МОЗ.
А чи це не пов’язано безпосередньо з кваліфікацією лікаря, що до когось ідуть, а до когось не хочуть іти? — запитав сайт "24". На що Камінський зауважив, що це може бути з чим завгодно пов’язано. Навіть з рекламою.
Але перехід від одного лікаря до іншого в межах тієї ж консультації питання черги не знімає.
Проблема четверта. Печатки і документи
Майбутні мами скаржаться, що часто-густо печатку на документи про декрет треба ставити в іншій поліклініці.
Як пояснив Олександр Ябчанка, це тому що у нас і далі все працює, як працювало у Радянському Союзі.
Ми живемо у 21 столітті, а маємо з довідками бігати з однієї поліклініки в іншу. Замість того, щоб воно все було в єдиному реєстрі даних, і щоб твій лікар первинки, з яким у тебе контракт, був уповноважений видавати усі довідки, і тебе не відсилав за якимось папірчиком. Це все може працювати. Але не працює,
— відзначив він.
Молода мама Маріанна зі Львова розповіла, що "листок непрацездатності" для оформлення передпологової відпустки чомусь видають тільки по четвергах і лише кілька годин, що ускладнює процедуру оформлення декретної відпустки.
Так має бути по теперішніх нормах. Змінити їх, не змінюючи концептуально роботу системи — теж не можна. Ці печатки мають певну логіку. Але спосіб отримання їх — це позаминуле століття,
— прокоментував Ябчанка.
Але експерт наголосив, що проблеми оформлення допологової відпустки дещо вирвані з контексту взагалі проблем медичної реформи. Головне питання не в печатці чи довідці. А в тому, що коли система не має ефективного обліку, то вона неефективна по ресурсовитратах. І ми не ефективно використовуємо ті обмежені кошти, які маємо на охорону здоров'я.
Справедливості заради варто відзначити, що існують і позитивні приклади. Киянка Анна розповіла сайту "24", що проблем з оформленням допологової відпустки не мала: у визначений термін стала на облік, отримала необхідні документи. Єдиний негатив, з яким зіткнулася — ті ж самі "невмирущі" черги у жіночій консультації, але сприйняла це як "неминуче зло".
Та все ж питання залишається відкритим: несміливі спроби реформування медицини поки що не сприяли зручності пацієнтів, в тому числі і такій категорії як майбутні мами. Причина, як бачимо — системна.
Раніше сайт "24" вже розбирався з питанням реформування української медицини. Станом на сьогодні доля вказаних у публікації законопроектів наступна: № 2309а — прийнятий в першому читанні. № 2310а та № 2311а — відкликано.
А поки медичні чиновники, народні депутати і експерти "перетягують ковдру" — як саме впроваджувати медичні реформи, пацієнтам, мабуть, поки що доведеться змиритися з "неминучим злом".