
Що робити, коли швидка не їде / 24 Канал
Людина має викликати бригаду швидкої допомоги у випадках, коли існує безпосередня загроза життю і здоров'ю. Існує перелік симптомів, які можуть свідчити про необхідність екстреної допомоги.
Але, бувають випадки, коли нам відмовляють у виклику. Що робити у такому разі та за яких симптомів і обставин це правомірно? Про це Здоров'ю 24 розповів керуючий партнер юридичної компанії Grishakov Law Company, адвокат – Олександр Гришаков, пише 24 канал.
Також на тему: Часто бачимо зневажливе ставлення, – відверта розповідь фельдшера
Нові правила виклику швидкої допомоги
Диспетчери швидкої допомоги при прийомі викликів керуються Наказом МОЗ від 1 червня 2009 року № 370 "Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги".
Лікарі можуть приїхати на виклик, якщо у людини є: раптовий розлад дихання, непритомність, біль у ділянці серця, значна зовнішня кровотеча тощо.

В Україні змінили правила виклику швидкої / 5.ua
У таких випадках потрібно викликати швидку допомогу за єдиним номером 103. Тобто 103 можна викликати, коли є загроза життю і лік йде на хвилини та коли людина потребує негайної госпіталізації.
Бригаду екстреної допомоги потрібно викликати у випадках:
- втрати свідомості, судом;
- раптового розладу дихання чи раптового болю в грудній клітці;
- гострого болю в черевній порожнині та поперековому відділі;
- головного болю, що супроводжується запамороченням або нудотою;
- порушення мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово;
- гіпо- та гіперглікемічної коми;
- гіпертермічного синдрому;
- зовнішньої кровотечі, блювання кров’ю;
- ознак гострого отруєння;
- порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше);
- анафілактичної реакції;
- укусів змій, тварин;
- усіх видів травм (поранення, переломи, опіки, важкі забої, травми голови тощо);
- та травм, що пов’язані з невідкладною стоматологією.
А також, при нещасних випадках, у тому числі обумовлених дією диму, вогню та полум’я, електричного струму, блискавки:
- пов’язаних із транспортними засобами;
- теплового удару, переохолодження;
- асфіксії всіх видів;
- наслідків злочинного нападу;
- надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
- гострих психічних розладів (з поведінкою, небезпечною для життя хворого та/або оточуючих).
До кого швидка не приїде
Телефонуючи в невідкладну допомогу, ми маємо розуміти, що це відповідальність, адже, якщо ми будемо викликати цю службу на неекстрені випадки, то ми перешкоджаємо її діяльності. І вона може не проїхати до тих, кому справді потрібна.
Читайте також: Через коронавірус в Україні змінять правила виклику швидкої допомоги
Бригада не виїжджає до:
- до хворих для виконання планових призначень дільничного лікаря (ін’єкцій, крапельниць, перев’язок, інших призначень);
- до хворих, які перебувають під наглядом дільничного лікаря з приводу хронічних захворювань і стан яких не вимагає надання екстреної медичної допомоги;
- для видалення кліщів;
- для видачі листків непрацездатності, рецептів і будь-яких довідок;
- для транспортування мертвих.
Відмова в екстреній допомозі
Диспетчер має право відмовити в прийомі виклику, якщо стан пацієнта за всіма ознаками не потребує втручання швидкої.
Під час розмови з диспетчером проводиться обов’язкове опитування відповідно до алгоритму опитування особи з підозрою на COVID-19:
- визначаються ознаки невідкладного стану людини;
- виявляються симптоми, які вказують на наявність COVID-19;
- збирається інформація щодо можливих подорожей та контакту з хворим на COVID-19;
- збирається інформація щодо визначення групи ризику.
Отримана диспетчером інформація повинна надаватись бригаді повністю, а особі, яка телефонує, надаються рекомендації задля зменшення ризику інфікування персоналу бригади екстреної медичної допомоги.
Якщо ж ви вважаєте, що відмова у прийомі була невмотивована і відбулося порушення прав як пацієнта – залежно від ситуації, зокрема можна скаржитися на гарячу лінію МОЗ
Кримінальна відповідальність
Невиконання або неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого – карається Статтею 140 Кримінального кодексу України.
При цьому тяжкими наслідками, настання яких є необхідною умовою для притягнення винної особи до кримінальної відповідальності є смерть людини, заподіяння потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, спричинення ятрогенного захворювання (через помилки лікарів).
Проте попри досить низьку якість медичного обслуговування в України випадки притягнення лікарів є поодинокими.
Щоб не доводити ситуацію до відкриття кримінальної справи, краще за все з'ясувати у вашого сімейного лікаря ще на етапі підписання договору, які ситуації потребують надомного відвідування, чи готовий лікар приїхати в інший район, за яким номером телефонувати, якщо хвороба застала у вихідний, святковий день або вночі.
Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
