Ходиш без маски – штраф: юристи пояснюють правила для бізнесу та громадян

Сайт 24 каналу розповідає, що зміниться для українців, де потрібно носити маски та які буду штрафи.

Читайте також Рада схвалила штрафи за неносіння масок

Що ухвалили нардепи

Нардепи схвалили законопроєкт №3891 про обов'язкове носіння масок чи респіраторів в громадських місцях і транспорті. Тепер відсутність маски чи респіратора тягне за собою накладення штрафу від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 170 до 255 гривень.

Стягувати з громадян штрафи за відсутність маски під час карантину будуть у громадських місцях та транспорті. Нагадаємо, що трохи раніше глава МОЗ Максим Степанов, і головний санітарний лікар Віктор Ляшко розповідали, що правоохоронці будуть складати протоколи і штрафувати порушників відразу на місці.

Нагадаємо, що раніше процедура була трохи іншою – правоохоронці складали протоколи, потім передавали їх до суду і вже суд вирішував, стягувати штраф з громадянина чи ні. Цікаво, що із 24 100 протоколів, які були складені, щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення карантину, судами було винесено рішення тільки по 1146 протоколам.

Окрім цього, попередньо Рада підтримала законопроєкт №3890, який має запровадити штрафи для власників бізнесу, установ та організацій за те, що їхні відвідувачі не носять захисні маски.

Згідно з цим законопроєктом, штрафувати будуть за пропуск людей в громадські будинки, споруди, громадський транспорт під час карантину без вдягнутих респіраторів, захисних масок, що закривають ніс та рот. Розмір штрафу від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів громадян — тобто від 3 400 до 5 100 грн.

Також за темою У МОЗ оновили список країн зеленої та червоної зони: червоних держав все менше

Як будуть штрафувати українців

Штрафи за порушення карантинних правил були й раніше. Про це каже Алла Мельніченко, адвокат АО "Барген", вона зазначила, що штрафи стосувалися як громадян, так і власників бізнесу. Тільки раніше притягнення до відповідальності відбувалося на підставі ст. 44-3 КУпАП (Порушення правил щодо карантину людей) з посиланням на конкретний пункт постанови Кабінету Міністрів України, який встановлював таку вимогу. Оскільки тексти постанов постійно змінювались та й самі постанови теж, то відслідковувати конкретні пункти ставало все важче. І досить часто правоохоронці оформляли протоколи з посиланням не на ту норму, що мало наслідком закриття справи за відсутністю складу правопорушення.

Як тільки запровадили масове носіння масок у громадських місцях, закладах громадського харчування, транспорті тощо, органи Національної поліції складали протоколи на місці. Постанову про притягнення до відповідальності у таких справах, звісно, виносив і виносить суд. Тому загалом процедура не зміниться, просто регулюватиметься іншою нормою, більш конкретизованою, – каже Мальніченко.

Вона додає, що прийняття таких змін, вочевидь, спричинить посилення контролю за носінням масок та, відповідно, протоколів буде складено значно більше.

Анна Пашкіна, юристка ГО "Юридична сотня", пояснює, що раніше справи про порушення карантинних правил розглядалися судами. Тепер такі повноваження дадуть органам Національної поліції.

Зокрема відповідно до цієї норми працівники Національної поліції можуть стягувати штраф на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв, – каже Пашкіна.

Які штрафи будуть для бізнесу

Юристи пояснюють, що у сфері штрафів для бізнесу також майже не відбулося ніяких змін. Так, Оксана Нагнічук, член Асоціації правників України, зазначила, що контроль за допуском осіб в приміщення із носінням засобу індивідуального захисту наразі вже виконується підприємствами, підприємцями, установами, організаціями. Адже за порушення санітарних норм, порушення правил щодо карантину людей – вже встановлено відповідальність, яка застосовується як до громадян, так і до посадових осіб.

Встановлення ще одного штрафу за порушення практично тих самих норм – дублювання відповідальності, яка вже передбачена законодавством. Вважаю прийняття такої норми несправедливою по відношенню до бізнесів з тієї точки зору, що вкрай важко відслідкувати, чи продовжує носити громадянин маску, пересуваючись приміщенням, після того, як його туди було допущено у масці, – каже Нагнічук.

Анна Пашкіна додає, що окрім позитивного боку – дотримання відвідувачами карантинних правил – існує ще негативний, адже ініціатива щодо притягнення до відповідальності суб’єктів господарювання за порушення, здійснені їхніми клієнтами, спонукатиме підприємців до вчинення неправомірних дій щодо порушників.

Відсутня правова визначеність цієї норми в частині "невжиття заходів", оскільки вказана конструкція не дозволяє однозначно встановити ознаки правопорушення. Таким чином, залишається незрозумілим, вжиття яких саме заходів може вважатися достатнім та за невжиття яких саме заходів може наставати відповідальність з урахуванням того, що суб'єкт відповідальності позбавлений права застосовувати примус, – пояснює Пашкіна.

Тобто, представники бізнесу не можуть просто виганяти людей з приміщення чи застосовувати силу тому, що відвідувач зняв маску. Тому при практичному застосуванні пропонованої норми можуть виникнути конфліктні ситуації.