Трансплантація легенів / Unsplash
У США медики здійснили проривний експеримент – вперше людині пересадили легеню, отриману від генетично модифікованої свині. Реципієнтом став 39-річний чоловік із встановленою смертю мозку. Новаторська свиняча легеня пропрацювала у його тілі дев’ять днів, що вже є значним досягненням для сучасної медицини.
Результати цього експерименту нещодавно були опубліковані в авторитетному виданні Nature Medicine, пише 24 Канал. Як передає CNN, пацієнт отримував спеціальні препарати для мінімізації ймовірності інфекцій та імунного відторгнення органу.
Також на тему Прорив в трансплантації: знайшли спосіб запобігти відторгненню органів тварин
Трансплантація легенів від свині
Для трансплантації використали легеню свині, в яку попередньо внесли шість генетичних змін. Донорську тварину від початку вирощували у максимально стерильних умовах.
Перші дні після операції легеня працювала стабільно, не стикаючись із гострою реакцією відторгнення. Однак згодом з’явились ускладнення – в організмі накопичувалась рідина та розвинувся набряк. Лікарі підозрюють, що причиною стала порушена циркуляція крові. Адже легені виконують не лише дихальну функцію, а й беруть участь у кровотворенні та регулюванні руху рідин.
Попри те, що на третій – четвертий день науковці зафіксували часткове відновлення функцій пересадженого органу, організм почав відторгати легеню. Після цього, згідно з побажанням родини пацієнта, експеримент було припинено.
Складнощі трансплантації
Автори дослідження наголошують: хоча сам факт трансплантації легені від свині людській істоті вже відкриває нові перспективи, складнощів попереду ще безліч. Основними перепонами є імунологічне відторгнення і ризик інфекцій, які на сьогодні не дозволяють говорити про безпечність процедури у клінічній практиці. Знадобиться ще чимало досліджень перед тим, як переходити до повноцінних випробувань на людях.
Фахівці наголошують, що легені – один із найскладніших органів для трансплантації з різних біологічних причин. Окрім дихальних функцій, цей орган відповідає за очищення крові, регуляцію температури тіла, вироблення тромбоцитів, баланс pH та гормональний обмін. Легені ще й безпосередньо контактують із зовнішнім середовищем, тому ймовірність інфікування набагато вища, ніж у серця чи нирок.
Дослідники розглядають також альтернативний підхід: використання свинячих легень як біологічного "каркасу", на який можна буде "населити" людські стовбурові клітини. У результаті такий орган матиме людські клітини, але залишиться свинячої структури – це може стати наступним етапом у розвитку трансплантології.
Які вже є досягнення
Перші клінічні випадки також вже показали, що свинячі нирки й серця можуть працювати в організмі людини від кількох тижнів до кількох місяців, іноді забезпечуючи клінічно значущу підтримку. Водночас залишаються критичні виклики: відстрочене відторгнення, тромбоз і коагулопатії, інфекційні ризики та токсичність інтенсивної імуносупресії.
На сьогодні це все ще експериментальна терапія на межі досліджень і ранніх випробувань, багаторічної стабільності поки не досягнуто, але поступ свідчить про реальний потенціал методу.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter