Лікування демобілізованих бійців – досі найгостріша проблема, – керівник ЦДУ АТО

Про це він розповів у коментарі сайту "24".

На практиці сьогодні у Кіровоградській області й в Україні в цілому "лідирує" проблема лікування хлопців, які повертаються не з курортів і приносять важкі хвороби: гепатити, кардіо-, онкозахворювання. Сьогодні повідомили, що 21-річний хворий на рак хлопець зранку помер. Інший чекає на сьому хімію,
– каже Нікітін.

За його словами, на державному рівні ця проблема не вирішується. Потрібних коштів на п'ятому році війни досі не виділяють. Тому й доводиться якось давати раду на місцевому рівні, себто шукати кошти в обласного бюджету.

"Головне питання, яке задаю собі: де взяти кошти, як закласти програми. За минулий і за цей рік з обласної казни виділили 7, 6 мільйона: 2 млн – на безкоштовне обстеження, ще 2 млн – на вакцини для лікування гепатиту С. Решту – на лікування онко- і кардіохвороб. Але цього мало", – говорить Нікітін. 

Читайте також: Відсутність механізму боротьби з ПТСР матиме жахливі наслідки, – військовий

На Одещині ситуація ще гірша. Взаємодія між місцевою владою і організаціями допомоги учасникам бойових дій не налагоджена, говорить керівник ЦДУ АТО при Одеській ОДА Наталія Кручиніна

"А що робити тим областям, де протидія? Ми досі в ручному режимі вирішуємо проблеми діагностики і лікування. Про ліки взагалі мовчу. Їх купуємо тільки волонтерські кошти", – каже Кручиніна.

Так, в Одеському регіоні не популярно допомагати учасникам АТО, ділиться координатор. Мовляв, електорат має полярні уподобання, тому депутати, щоб не розлякати своїх виборців, не підтримують ініціатив з соцзахисту захисників.

В обласній раді ми не знайшли підтримки депутатів. Кулуарно вони говорять, що якщо виділятимуть стільки коштів на допомогу АТОвцям, то їх електорат їх повторно просто не обере, 
– обурюється Кручиніна.

Проблему медичної реабілітації військових можна було б уникнути, якби їх оглядали при звільненні в запас. Ця практика поширена у більшості Збройних сил по всьому світу, повідомляє голова "Юридичної Сотні" Леся Василенко.

Існує перехідний період, коли людина, змінюючи статус військовослужбовця на статус цивільного, проходить повне обстеження: медичне, оцінку психологічного стану, орієнтацію щодо соцзахисту. Держава не має права відпускати у цивільне життя людину, яку не підлікувала. Цим має займатись Міноборони,
–  вважає юрист.

Натомість нардеп Тетяна Ричкова переконує, що з переходом на контрактну армію ситуація змінилась. Бо проходження військової лікувальної комісії при звільненні з ЗСУ – обов'язкове.

Читайте також: Молодь не йде в ЗСУ через брак мотивації, – військовий