Лікування демобілізованих бійців – досі найгостріша проблема, – керівник ЦДУ АТО

Про це він розповів у коментарі сайту "24".

На практиці сьогодні у Кіровоградській області й в Україні в цілому "лідирує" проблема лікування хлопців, які повертаються не з курортів і приносять важкі хвороби: гепатити, кардіо-, онкозахворювання. Сьогодні повідомили, що 21-річний хворий на рак хлопець зранку помер. Інший чекає на сьому хімію– каже Нікітін.

За його словами, на державному рівні ця проблема не вирішується. Потрібних коштів на п'ятому році війни досі не виділяють. Тому й доводиться якось давати раду на місцевому рівні, себто шукати кошти в обласного бюджету.

"Головне питання, яке задаю собі: де взяти кошти, як закласти програми. За минулий і за цей рік з обласної казни виділили 7, 6 мільйона: 2 млн – на безкоштовне обстеження, ще 2 млн – на вакцини для лікування гепатиту С. Решту – на лікування онко- і кардіохвороб. Але цього мало", – говорить Нікітін.

Читайте також: Відсутність механізму боротьби з ПТСР матиме жахливі наслідки, – військовий

На Одещині ситуація ще гірша. Взаємодія між місцевою владою і організаціями допомоги учасникам бойових дій не налагоджена, говорить керівник ЦДУ АТО при Одеській ОДА Наталія Кручиніна

"А що робити тим областям, де протидія? Ми досі в ручному режимі вирішуємо проблеми діагностики і лікування. Про ліки взагалі мовчу. Їх купуємо тільки волонтерські кошти", – каже Кручиніна.

Так, в Одеському регіоні не популярно допомагати учасникам АТО, ділиться координатор. Мовляв, електорат має полярні уподобання, тому депутати, щоб не розлякати своїх виборців, не підтримують ініціатив з соцзахисту захисників.

В обласній раді ми не знайшли підтримки депутатів. Кулуарно вони говорять, що якщо виділятимуть стільки коштів на допомогу АТОвцям, то їх електорат їх повторно просто не обере– обурюється Кручиніна.

Проблему медичної реабілітації військових можна було б уникнути, якби їх оглядали при звільненні в запас. Ця практика поширена у більшості Збройних сил по всьому світу, повідомляє голова "Юридичної Сотні" Леся Василенко.

Існує перехідний період, коли людина, змінюючи статус військовослужбовця на статус цивільного, проходить повне обстеження: медичне, оцінку психологічного стану, орієнтацію щодо соцзахисту. Держава не має права відпускати у цивільне життя людину, яку не підлікувала. Цим має займатись Міноборони– вважає юрист.

Натомість нардеп Тетяна Ричкова переконує, що з переходом на контрактну армію ситуація змінилась. Бо проходження військової лікувальної комісії при звільненні з ЗСУ – обов'язкове.

Читайте також: Молодь не йде в ЗСУ через брак мотивації, – військовий