Коронавірус почав ширитися США та Європою ще у 2019 році

Місцева передача COVID-19 відбувалася в Каліфорнії, Нью-Йорку, Флориді та Техасі задовго до першого зареєстрованого випадку захворювання в США (20 січня 2020 року). Така ж ситуація й у Європі.

До теми Вроджений та набутий імунітет: у чому різниця

Міжнародна група експертів з передачі інфекційних захворювань прийшли до висновку, що відсутність знань про COVID-19 дозволяли вірусу циркулювати непоміченим протягом кількох тижнів. Таким чином до грудня 2019 та січня 2020 року в кількох регіонах Європи та США передача інфекції була ймовірна у кількох регіонах. А на початку березня системи епіднагляду насправді виявляли від 1 до 3 випадків зараження зі 100.  

Для аналізу команда використовувала статистичну модель, відому як проєкт Global Epidemic and Mobility (або GLEAM). Для моделювання можливих сценаріїв епідемій GLEAM поділяє світ на 3 200 субпопуляцій, зосереджених навколо транспортних вузлів у 200 містах.

Вчені використали GLEAM на ранніх етапах пандемії для аналізу поширення COVID-19 у Китаї й дійшли висновку, що обмеження на поїздки з Ухані могли затримати поширення вірусу лише на кілька днів. 

Заборони на поїздки не діють – вони завжди застосовуються надто пізно. На той час, коли країна забороняє, хвороба вже поширюється в цій країні,
– йдеться в дослідженні.

Які заходи справді працюють при появі нової хвороби

• За словами вчених, на ранньому етапі спалаху працює хороше спостереження та швидке вживання заходів щодо стримування.
• У випадку COVID-19, до прикладу, хвороба має деякі відмінні риси, такі як втрата смаку та запаху, і моніторинг даних про зареєстровані симптоми міг би допомогти посадовцям громадської охорони здоров'я визначити області місцевої передачі.
• Значення мають і використання тестів полімеразної ланцюгової реакції та не фармацевтичні втручання, зокрема: носіння масок, фізична дистанція, ізоляція та карантин для близьких контактів.

Дослідники переконані, що ці методи можуть контролювати поширення хвороби до появи ліків та вакцин.