Коли нежить не минає: що робити з хронічним синуситом

Людський череп містить сім повітряних порожнин, відомих як пазухи: це дві лобові пазухи, дві макулярні (розташовані в області щік), дві етмоїдні (між очима) та одна сфеноїдальна пазуха (розташована за носовою порожниною).

Також на тему  Наскільки ефективні спреї проти мігрені

Чому виникає синусит 

Вони служать для зменшення ваги черепних кісток і, можливо, є захистом при ударах голови. Внутрішня оболонка кожної пазухи вистелена слизовою оболонкою, яка зазвичай виділяє невелику кількість секрету. Коли в ці порожнини потрапляють алергени, віруси або бактерії, слиз стає густішим і блокується нормальний відтік, що може призвести до розвитку синуситу – запалення пазух.

Куріння збільшує ризик розвитку синуситу через подразнення слизової оболонки тютюновим димом. Алергіки, особливо ті, у кого алергія має постійний характер, також частіше мають це захворюванню. Не до кінця виліковані вірусні інфекції або деформація носової перегородки також можуть сприяти розвитку запалення пазух.

Симптоми синусити 

Серед типових ознак синуситу, які іноді супроводжуються підвищенням температури, можна виділити такі:

• Утруднене носове дихання. Запалена слизова оболонка набрякає, що робить дихання важчим і погіршує сприйняття запахів та смаку.
• Нежить. Виділення з носа можуть бути прозорими, зеленими або жовтими, залежно від збудника та стадії захворювання.
• Болі в області обличчя або голови. Набряк пазух може викликати відчуття тиску та розпирання, біль може поширюватися від верхньої щелепи та перенісся до очей та всієї голови.
• Першіння в горлі та кашель. Слиз або гній, стікаючи по задній стінці горлянки, подразнює горло і викликає кашель, особливо вранці після пробудження.

Зазвичай ці симптоми супроводжують респіраторні інфекції та минають протягом приблизно 10 днів, що характеризується як гострий синусит. Якщо стан зберігається протягом кількох місяців, діагностується "хронічний синусит" або уточнюється діагноз залежно від ураженої пазухи: фронтит, гайморит, етмоїдит або сфеноїдит.

Діагностика та лікування хронічного нежитю 

Для виявлення синуситу зазвичай достатньо огляду та анамнезу. Лікар може постукувати та обмацувати пазухи, перевіряти наявність запалення в носовій порожнині, вухах та горлі.

У разі підозри на хронічний перебіг хвороби можуть бути призначені рентгенографія, комп'ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ), які допоможуть виявити ускладнення, такі як повне закорковування пазух або утворення поліпів – розростань слизової оболонки, що виникають. у відповідь на тривале запалення.

У більшості випадків синусит успішно лікується. При бактеріальній інфекції призначається курс антибіотиків. У разі вірусної інфекції лікар може рекомендувати симптоматичне лікування, включаючи назальні краплі, промивання носа, зволоження повітря, рясне питво та приймання знеболювальних. У рідкісних випадках може знадобитися пункція для видалення слизу, що накопичився, або хірургічне втручання для очищення пазух, видалення поліпів або корекції носової перегородки.