Як ґаджети знищують пам'ять: небезпечна хвороба, підчепити яку ризикує кожен

Чому постійне використання телефонів погіршує пам'ять та як вберегтися від "цифрової" недуги – детальніше про це у програмі "120/80" на 24 каналі.

Цікаво Стандарти краси у XXI столітті: що таке лукізм та як він впливає на усі сфери життя

Вчений Генрі Бродейті зауважив, якщо запитати людей похилого віку про те, що їх турбує, це буде не економіка і навіть не коронавірус. Найбільше вони стурбовані деменцією.

Що відомо про "цифрову" хворобу

За останнє століття техніка розвивалася стрімкими темпами. Тепер вона спрощує нам побут, дає змогу швидше налагодити соціальні контакти і заводити онлайн-стосунки.

Віднайти людину, яка не володіє хоча б базовими навичками роботи з технікою, складно. "Коли ти отримуєш кандидата, який, наприклад, не володіє комп'ютером чи елементарними програмами на телефоні, співбесідник може дивуватися", – зауважила Софія Папірник, засновниця HR-studio.

Важливо! Але з перевагами використання техніки приходять і недоліки. Цифрова деменція – це тепер справжній медичний термін. Зараз це ідея того, що ми віддаємо наш мозок своїм розумним пристроям настільки, що наші смартфони роблять нас тупими.

Манфред Шпітцер – невролог і психіатр. Саме він запровадив термін "цифрова деменція". Дефініцію він запозичив у південнокорейських дослідників, які ще раніше досліджували негативний вплив від використання ґаджетів.

Німецький невролог та психіатр Манфред Шпітцер / Фото MDR

Отож, Шпітцер запевнив, що деменція порушує мислення, запам'ятовування і навіть міркування до такої стадії, що це заважає повсякденному життю. Раніше такі симптоми діагностували у літніх людей. Але в наш час вони все більш помітні у підлітків.

Небезпека зловживання технологіями

Гіпотеза, що лежить в основі терміну, полягає в тому, що надмірне захоплення інтернетом та пристроями, які його підтримують, спричиняє когнітивні порушення. Мовиться про зниження уваги та зменшення обсягу пам'яті. Все це може навіть пришвидшити деменцію на початку розвитку.

Найнебезпечніше у цифровій деменції те, що людина зразу цього не помічає. Адже вона перебуває в інфопотоці. Створюється враження, що мозок поглинає багато інформації,
– прокоментувала Марія Фабрічева, психолог.

У своїй книзі, яка побачила світу 2012 році, Шпітцер переконує: коли ми зловживаємо технологіями, то втрачаємо деякі когнітивні здібності практично так само, як люди, які перенесли травму голови, психічну хворобу чи інсульт.

Варте уваги Безглузді ритуали й тривога: що таке ОКР та як його лікувати

Використання смартфонів стимулює ліву частину мозку. А от права його частина, яка пов'язана з концентрацією уваги, залишається невикористаною і врешті деградує.

Оскільки пошукові системи дозволяють легко отримати доступ до інформації, користувачі частіше пам'ятають, де знайти факт, замість того, щоб запам'ятати сам факт. Це призводить до наслідків, які на початках можуть бути непомітними.

Досвід американського журналіста

На початку 2019 року американський журналіст Кевін Руз зрозумів, що телефону у його житті надто багато. З ним він не розлучався ані на роботі, ані вдома.

Він розповів, що не зміг читати книги, переглядати повнометражні фільми або вести довгі розмови без зупинок. Соціальні медіа викликали у нього злість і занепокоєння. Не допомагали навіть цифрові платформи, які раніше заспокоювали, наприклад – групові тексти, подкасти, YouTube.

Я спробував різні трюки, аби приборкувати використання телефону. Видаляв Twitter щовихідних, робив екран з сірими відтінками, встановлював блокувальники програм. Але завжди траплявся рецидив,
– зауважив Руз.

Кевін вирішив боротися із залежністю, зателефонував до своєї знайомої Кетрін Прайс. Вона також журналістка, а крім цього – авторка книги "Як порвати зі своїм телефоном". Її методика полягає в усуненні першопричин телефонної залежності, які повсякчас змушують тягнутися до ґаджета.

Американський журналіст Кевін Руз / Фото The New York Times

Ні, Кевін Руз не обмежував використання соцмереж чи інших застосунків. Він просто поставив собі запитання про те, навіщо і чому використовує свій телефон, особливо без потреби.

Цікаво! "Під час ранкової прогулянки до офісу я дивився на будівлі навколо, помічав архітектурні деталі, на які раніше не звертав уваги. У метро я тримав телефон у кишені, спостерігав за людьми.

Зауважив добре одягненого чоловіка у жовтому капелюсі, підлітків, які їли гарячі такос і сміялися, малюка у взутті на липучках. Коли друг запізнювався на ланч, я сидів нерухомо і дивився у вікно, а не перевіряв Twitter", – пригадав Руз.

Кевін Руз використав ще низку інших рекомендацій. Наприклад, провів 48 годин без смартфона. Спробував подорожувати, але чоловіка спіткали проблеми: без Google Maps він загубився, а без додатка Yelp не міг знайти відкриті ресторани.

Але в основному це було чудово. Протягом 2 солідних днів я насолоджувався дозвіллям XIX століття. Відчував, як нерви пом'якшуються, а увага відтягується. Я читав книги, розгадав кросворд. Розпалював багаття і дивився на зірки,
– підкреслив журналіст.

Тривалий експеримент повністю не відбив у Кевіна бажання працювати з ґаджетами. Але після нього чоловік уже не користується телефоном повсякчас.

Як формується цифрова залежність

Очевидно, люди звикають не до самого телефону у плані пристрою. Це як з іншими видами залежності: навряд чи наркоман отримує задоволення від ін'єкції, а алкоголік – від споглядання на пляшку. Усе полягає у вмісті.

Візьмемо до прикладу піраміду базових потреб людини, яку придумав Абрагам Маслоу. Ще у 1943 році американський психолог склав ієрархію потреб, яку легко проілюструвати пірамідою.

Як виглядає піраміда Маслоу / Скриншот з відео

Швидко задовольнити психологічні і соціальні потреби тепер нам дозволяють соціальні мережі. На них українці витрачають у 8 разів більше часу, ніж на біг. У середньому за переглядом фото в інстаграмі чи листуванням у фейсбуці українці проводять 139 хвилин на день.

Інша частина цієї залежності – суттєве спрощення. Калькулятор, який завжди під рукою. Пошуковик, який дасть відповідь на усі питання. Камера, яка адаптується під умови освітлення. Усе це значно полегшує життя, але відбирає чимало пам'яті. Принаймні, так стверджує Манфред Шпітцер.

Використання Google у школі – не надто добра ідея. Найгірше, що ти можеш зробити, якщо хочеш чогось навчитися, це погуглити. Краще прочитати в журналі, в газеті,
– запевнив дослідник.

І пояснив, що читання корисне для освіти, а ось постійне клікання – зовсім ні. Диджиталізація (анімація, лінки, скролінг) – усе це відволікає від справи, на якій намагаєшся зосередитись.

Читайте також Світова пандемія ожиріння: третина людства страждає від зайвої ваги

Шпітцер зауважив, що на особистий розвиток у людини є орієнтовно 25 років. Якщо вона добре вчилася в школі, освоювала різні уміння, розвиватиметься і надалі. Після чверті століття людина формується як особистість і перестає накопичувати ресурси. Вона починає їх витрачати.

Водночас професор виокремив категорію людей, яким освоєння ґаджетів не принесе шкоди, а навпаки буде корисним – це старші люди. Коли вони вчаться користуватися технікою, тренують пам'ять, інколи й моторику.

Негативний вплив ґаджетів

Кібербулінг

Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований.

Довідка. За статистикою, понад 18% дитячого приниження в Україні відбувається за допомогою ґаджетів. Частіше в інтернеті "хуліганять" хлопці (70%), страждають від кібербулінгу переважно дівчата (близько 80%).

Щодо проявів такого дитячого інтернет-цькування – найчастіше в хід ідуть погрози (26%), поширення приватних фото (12%) і зйомка бійок (8%)

Що робити у такій ситуації? Експерти рекомендують батькам частіше говорити з дітьми про використання соцмереж. У жодному випадку не порушувати особистих кордонів, але цікавитись, пильнувати за емоційним станом і пояснювати усі "цифрові деталі" використання ґаджетів.

Кому загрожує кібербулінг / Фото Your teen for parents

Кожна соціальна платформа пропонує різні інструменти, які дозволяють обмежити тих, хто може коментувати або переглядати ваші публікації, чи хто може автоматично ставати вашим другом, а також повідомляти про випадки булінгу.

Багато з них передбачають прості кроки, аби заблокувати користувача, припинити отримувати сповіщень від нього/неї або поскаржитися на кібербулінг. То чи варто повністю обмежувати використання техніки дітьми? У сучасному світі це навряд чи можливо. Та й не факт, що потрібно.

"Якщо це просто інструмент, за допомогою якого ми можемо записати інтерв'ю, зв'язатися з другом, занотувати щось або дізнатися з енциклопедії, не відвідувавши бібліотеку, подивившись фільм чи наукове дослідження, то чому ні", – вважає психолог Віра Романова.

Кіберзлочинство

Згідно з підрахунками українського сервісу OpenDataBot, за 4 роки кількість інформаційних злочинів зросла щонайменше у 2,5 раза. Онлайн-поганці цупили з карток гроші, отримували без дозволу особисту інформацію, втручалися в операційні системи.

Корисно ознайомитися Гірше, ніж наркотики: чим небезпечна залежність від азартних ігор

Як запобігти цьому? По-перше, нікому ніколи не повідомляти особисті паролі від соцмереж, сервісів і карток у банках. По-друге, найкраще запровадити систему двофакторної автентифікації на таких платформах.

Це означає, що аби зайти з нового пристрою, наприклад, до вашої соцмережі чи месенджера, потрібно пройти 2 етапи перевірки. Перший – це пароль. Другим може бути FaceID, спеціальний код, SMS-повідомлення тощо.

Особисті стосунки

Є ще одна сфера, на яку суттєво повпливала диджиталізація – особисті стосунки. Здається, тепер знайти партнера ще легше: можна просто задати властивості, вік і вподобання. Переглянути фото і зав'язати знайомство із людиною мрії.

За схожими алгоритмами діє, наприклад, Tinder. Аплікація має понад 57 мільйонів користувачів в усьому світі, діє у 140 країнах. На пошук романтики та секс-партнерів материнська компанія Tinder Match Group у 2018 році отримала 440 мільйонів доларів.

У сучасному світі став популярним додаток Tinder / Фото Unsplash

Але Tinder більше схожий на авантюру у вільний час, ніж інструмент для побудови стосунків. Дослідники проаналізували результати "метчів". І виявили, що 80% респондентів так і не знайшли партнера. Якщо ж дивитися правді у вічі: розмова онлайн і офлайн – це часто різні полюси.

Неможливо у житті взяти людину, закрити її і видалити. А в месенджері ви це можете зробити. І через те, що ми це можемо у цифровому світі, у реальному в нас постійно відбуваються невдачі,
– пояснила психолог Віра Романова.

"Так само у месенджерах ми можемо видалити повідомлення або в грі щось переграти заново. А в реальному житті не можемо ні почати цю розмову, ні закрити бесіду", – додала експертка.

Але використання ґаджетів у сучасному світі навряд чи скасуєш. І лише розуміння того, що ми живемо у час змін, дозволяє розумно використовувати техніку, але не поринати в неї з головою.

"А ось якщо ви без телефону ні на мить, у вас поганий сон, часті головні болі і тотальна залежність від перегляду фото в інстаграмі, краще звернутися до психолога", – додала вона.

З ґаджетами чи без: як варто діяти

А ще без базових навичок важко буде знайти роботу. Воно й не дивно: у компанії Microsoft, офісні пакети якої включають таблиці, тексти тощо, мають 75 мільйонів користувачів у світі.

Це важливо. Адже ми живемо у світі, де більшість роботодавців оцифровують всі дані. Якщо людина не має навичок роботи з комп'ютером чи пошуку інформації, невпевнено себе веде – це впливатиме на рішення про прийом на роботу,
– підкреслила Софія Папірник, засновниця HR Studio.

Найкращий варіант – це, ймовірно, й надалі продовжувати користуватися ґаджетами, але час від часу відкладати їх для розмови або паперової книги.

А також тренувати пам'ять: багато читати, у розумних рамках вивчати щось нове, запам'ятовувати улюблені вірші. Аби пам'ять функціонувала добре, варто ще нормалізувати сон, проводити час на свіжому повітрі і уникати стресів.