"Останнє, що я бачив – це уламки, які летіли в очі": як відбувається реабілітація незрячих
Нині у світовій медицині не тільки цивільні, але й військові вчаться наново орієнтуватися в просторі та відчувати навколишній світ на дотик. В Україні допомагають у цьому спеціалісти Національного реабілітаційного Центру НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN). Розповідаємо історію одного з незламних пацієнтів, Олександра, який втратив зір на полі бою.
Незрячі люди в Україні
В Україні продовжує зростати кількість людей з порушенням зору. Так за даними НЗСУ у 2022 році осіб з діагнозами сліпота або зниження зору було на 12% більше, ніж у 2021. Минулого року лише за 7 місяців лікарі зафіксували майже таку саму кількість, як за повний 2022 рік – це 19 336 пацієнтів, інформує 24 Канал.
Також на тему Як проходить реабілітація військових після остеопротезування: пояснення ортопеда
На світовому рівні проблематику підняли ще 7 років тому, коли для привернення уваги до питань реабілітації незрячих ВООЗ виступила з ініціативою "Реабілітація 2030: заклик до дії". Тоді вперше було акцентовано на профілактиці сліпоти, відновленні зору та значенні реабілітаційних послуг як невід’ємного компонента офтальмологічної допомоги.
Історія реабілітації незрячого військового
Олександр Юрченко – 36-річний доброволець з міста Прилуки, що на Чернігівщині. Важкого поранення воїн зазнав наприкінці листопада 2023 року – на Куп’янському напрямку. Це був мінометний обстріл. Олександр пам’ятає як відчув, що йому посікло руки та обличчя, а в очах почорніло. Аби вижити, йому довелося навмання вибиратися з-під обстрілу.
Олександр Юрченко
“Я не розумів скільки часу був обстріл до поранення, але це точно було після першого залпу. Після нього ще було 2 приходи. Пам’ятаю, як прилетіло максимум у метрі від мене. Я бачив цей приліт, ці уламки, які летіли мені в очі”
Після обстрілу захиснику здалося, що він бачив ще хвилин десять. Удар припав на праву сторону, очі дуже щеміли. Олександр впав на землю, рука заніміла – думав втратив і її, але ні. Настільки був потужний удар. Двома руками відкрив ліве око, але вже нічого не бачив і не розумів, куди йти.
Реабілітація військового Олександра / Фото UNBROKEN
По рації Олександр повідомив побратимам, що з ним сталося, і за порадою тих чекав, коли за ним прийдуть. Через деякий час Олександр став замерзати й зрозумів – треба рухатися. Рюкзака й автомата вже не знайшов, тому встав і пішов без них. Наосліп. По лісопосадці. Дивом натрапив на бліндаж "своїх".
Що найцікавіше – дорогою я не врізався в жодне дерево. Натрапив на стежину, повернув праворуч і вже почув, як побратими шепочуть залізти в бліндаж,
– поділився незламний захисник.
Побратими одразу надали Олександру першу медичну допомогу, наклали пов’язки на очі та руки. Куди вперше евакуювали, поранений не пам'ятає, але там сказали, що не спеціалізуються на таких травмах. Далі була дорога в Харків, де лікар повідомив: "при вашому пораненні нічим не можу допомогти". Три дні в Харкові й далі Олександра повезли на Львів. У військовому госпіталі йому дали тростину, приходили з організації допомоги незрячим людям – допомогли налаштувати телефон на спеціальні можливості. Каже, що навіть не запитував чи знову буде бачити. Бо, мовляв, одразу ж зрозумів, що назавжди втратив зір.
"Я не з таких, що здаються. Життя продовжується", – каже Олександр Юрченко вже у Центрі НЕЗЛАМНІ, де проходить реабілітацію та адаптується до життя в нових обставинах. Нині з ним працює ерготерапевт, який складає індивідуальну програму занять для пацієнта. Разом зі спеціалістом захисник вчиться орієнтуватися в просторі, впізнавати побутові предмети, навіть користуватися комп’ютером та інтерактивною клавіатурою.
Олександр Юрченко
“Хочу тримати рівновагу – не ходити наліво-направо, а по прямій. Бо поки не дуже вдається. Це моя найбільша мотивація продовжувати лікуватися. Я вже відчуваю, як наближаюся до дверей. Якщо одним маршрутом пройти 4-5 разів, запам’ятовую його. А ще зараз можу краще напомацки наклацати на клавіатурі, чим колись зрячим міг би”.
Реабілітація незрячих в Україні
Реабілітація незрячих – нині дуже потрібний напрямок. Поранених захисників, які частково або повністю втратили зір, із кожним днем війни – все більше. За даними Національної служби здоров’я України, лише від лютого 2022 по липень 2023 року 38 870 людям було вперше поставлено діагноз, пов’язаний зі сліпотою та зниженням зору.
Відповідно до звіту Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні "Реабілітація людей з порушеннями зору: аналіз ситуації", в Україні:
- відсутні чітко визначений перелік та порядок надання реабілітаційних послуг для людей з порушенням зору;
- відсутні послуги реабілітації на рівні громади та концептуальне бачення щодо їхньої організації та фінансування;
- нестача відповідно підготовленого персоналу для роботи з людьми з порушенням зору.
Разом з тим, у закладах вищої освіти досі немає сертифікованих навчальних програм із підготовки фізичних та ерготерапевтів для роботи саме з незрячими пацієнтами.
Тож спеціалісти реабілітаційних центрів самотужки розробляти такі програми. Напрацювати їх фахівцям Центру НЕЗЛАМНІ вдається в межах спільного з Програмою розвитку ООН (UNDP) проєкту "Побачимо перемогу: програма реабілітації для людей з порушеннями зору", який вдалося реалізувати за фінансової підтримки Уряду Японії. В межах проєкту було придбано спеціальне обладнання для відновлення та адаптації таких пацієнтів, а також напрацьована нова модель реабілітації.
Під час реабілітації люди вчаться нових навичок / Фото UNBROKEN
Модель містить роботу з адаптації та розвитку життєво-необхідних в нових умовах навичок, таких як орієнтування в просторі, мобільність, ведення домашнього господарства, використання телефону та комп’ютера. Такий підхід в реабілітації потрібен не тільки з метою допомоги людям з інвалідністю, але й для самої профілактики інвалідності. Крім того, в межах проєкту з ПРООН для Центру НЕЗЛАМНІ:
- нададуть обладнання для очного протезування;
- забезпечать навчання офтальмологів-протезистів, фізіотерапевтів та психолога.
Все це свідчить про комплексний підхід та створення належних умов для реабілітації пацієнтів з порушеннями зору.
"Для мене зараз все починається спочатку. Починаємо ходити, вчитися, скоро й зуби будуть прорізатися", – жартома ділиться Олександр. Іншим людям зі схожим пораненням Незламний бажає не здаватися і не падати духом, бо українці – "козаки роду, якому немає переводу".
Довідка: Проєкт "Побачимо перемогу: програма реабілітації людей з порушеннями зору" реалізовано БО "Медичні інновації" за підтримки UNDP у межах проєкту "Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною" за фінансової підтримки Уряду Японії.