Чи справді гаджети шкідливі для ваших очей: офтальмологиня спростувала основні міфи
Ми живемо в такому світі, коли без гаджетів неможливо реалізуватися: навчатися, працювати, спілкуватися, проводити дозвілля. З одного боку, це найкорисніші інноваційні речі, з іншого – залежність сучасних людей: зайшовши у соцмережу, гру, інтернет, ми не можемо зупинитися. І маємо наслідки: поганий сон, проблеми зі спиною та руками, головні болі та надмірне навантаження на зорову систему.
Проте нерідко вплив гаджетів на очі демонізується: мережею активно шириться інформація про очні захворювання від монітора й одразу пропонуються диво-засоби. Тож лікарка-офтальмологиня медичного центру "Ексімер" Лідія Платонова розповіла 24 Каналу, що дійсно робить з нами любов до "екранного" життя та які методи збереження зору дієві, а які не варті ваших зусиль.
Також на тему Мушки перед очима: чому виникають і що робити
Міф 1: через комп’ютери розвивається короткозорість
Насправді може лише тимчасово погіршитися гострота зору. І це залежить не від шкідливості того чи іншого гаджета, а від кількості часу, який ми проводимо за ним.
Якщо це 8-годинний робочий день за комп'ютером, логічно, що очі втомлюються від такого надмірного навантаження. Особливо коли людина не має перерв для відпочинку очей та не виконує хоч якусь мінімальну зарядку: потягнутися, понахилятися, розім’ятися, пройтися.
Міф 2: екрани гаджетів псують зір та ушкоджують сітківку ока
Річ не в екрані, а в інтенсивній роботі на близьку відстань. Погодьтеся, це стосується не тільки телефону чи комп'ютеру. Так само на зір впливає читання, малювання, в'язання, праця, пов’язана з б’юті-індустрією: лешмейкери, манікюрниці працюють на близькій відстані тривалий проміжок часу, мінімум 6-8 годин на день, і скаржаться на втому очей.
Лідія Платонова
"Хочу зауважити: досі немає доведених фактів, що сітківка ока страждає від роботи за комп'ютером. Сам ПК не впливає на гостроту зору, на стан структур ока, тому не може призводити до захворювань. Екран гаджета не випромінює якихось шкідливих хвиль, які ушкоджують сітківку та знижують зір."
Чому тривале фокусування на близьку відстань шкодить зору?
Коли ми дивимося близько, очі напружуються, а коли вдалечінь – розслабляються. Але зауважу: так акомодація працює в людей, що не мають певних спадкових або набутих захворювань, як-от короткозорість, далекозорість, астигматизм.
Отже, після тривалої роботи на близьку відстань ми відчуваємо, що гірше бачимо предмети, розташовані вдалині. А все тому, що око не може достатньо розслабитися. Проте після відпочинку, коли м’яз врешті розслабиться, гострота зору в далечінь знову відновиться.
Міф 3: щоб покращити зір після впливу гаджета, треба робити зарядку для очей
Лідія Платонова
"Одразу наголошу: вправи на кшталт зарядки для очей не мають жодного сенсу, адже вона тренує м'яз, що рухає оком, а не той, що відповідає за чіткість фокуса."
Трохи анатомії для розуміння, чому популярна з дитинства зарядка неефективна
Умовно м’язи ока можна поділити на дві групи. Перша рухає око в різних напрямах: угору-вниз, ліворуч-праворуч, по діагоналі. Друга розташована всередині ока, ці м’язи (називаються циліарні) допомагають змінювати фокус з близької відстані на дальню. Ось вони й відповідають за гостроту зору.
Тож зарядка для очей типу дивитися в різні боки, малювати букви, якісь фігурки є неефективною для покращення зору, бо в ній залучені м'язи першої групи, що рухають оком.
Міф 4: правило 20/20/20 є панацеєю від перенапруження очей після комп’ютера
Звісно, можна робити вправи на зразок подивитися ближче-далі. Проте це доцільно тільки для певної категорії людей.
Наприклад, у вас далекозорість. Коли дивитеся вдалину, ваше око напружується, та коли робите щось руками чи фокусуєтеся на близькій відстані (читаєте, шиєте), око напружується удвічі більше! Отже, щоб зменшити таке навантаження, позбутися головного болю напруги, вам треба просто користуватись окулярами.
Так само й короткозорим – найкращим варіантом буде постійне носіння окулярів або контактних лінз.
Міф 5: людям після 45 особливо шкідливо проводити час за комп’ютером
Лікар
"Тим, кому 40 – 45 років і старше, навантаження на близьку відстань не страшне, тому можете спокійно “зависати” в гаджетах стільки, скільки потрібно, без якихось зарядок для очей. Адже за вікових змін у сітківці, кришталику чи зоровому нерві вправами зір не покращиш, а роботою за комп'ютером не погіршиш."
Міф 6: апаратне лікування повністю відновить зір після комп’ютера
Апаратне лікування має сенс для людей, у яких є недостатність акомодації (переведення фокуса з ближнього предмета на дальній і навпаки). Але потреба в цих процедурах визначається тільки після консультації лікаря та проведення певних обстежень. Наприклад, апаратні методики входить в обов’язковий комплекс лікування косоокості в дітей.
То якої шкоди завдає сидіння за гаджетами?
Єдине, на що суттєво впливає робота за комп'ютером, – це на появу сухості в очах. Чому? Коли ми на чомусь зосереджені, то забуваємо кліпати. Якщо цього довго не робити, очна поверхня пересушується, очі червоніють, починається дискомфорт, печіння, сльозотеча.
Такий стан компенсується закапуванням крапель або IPL-терапією. Інтенсивне імпульсне випромінювання покращує функцію мейбомієвих залоз, які виробляють захисний муциново-ліпідний шар, що захищає очі від сухості.
Безпечна робота з комп’ютером
Щоб око менше напружувалось і через неправильну роботу циліарного м’яза не погіршувалася гострота зору вдалину, дотримуйтеся простих правил:
Вчасно робіть перерви! Півтори-дві години попрацювали на близьку відстань – хвилин 5 – 10 подивіться вдалину на чітко сфокусований об'єкт. Так ви розслабите внутрішній очний м'яз, який напружився під час роботи за комп’ютером.
У вихідний день приділяйте достатньо часу спорту. Обирайте такі види активності, як теніс, волейбол, баскетбол, – у цих іграх треба швидко змінювати фокус зі зблизька на далечінь і навпаки. Так ви тренуєте циліарний м’яз і заразом інші групи м’язів тіла.
За будь-якого дискомфорту або погіршення зору звертайтеся до профільного фахівця чи в клініку, щоб зробити комплексну діагностику зорової системи та вчасно призначити ефективне лікування або корекцію.