Жир на животі може бути корисним: в яких випадках
- Вісцеральний жир, який оточує внутрішні органи, відіграє важливу роль у підтриманні когнітивного здоров’я через систему хімічної комунікації, включаючи нейротрофічний фактор мозку (BDNF).
- Дослідження показують, що білок CX3CL1, вироблений вісцеральною жировою тканиною, підтримує рівень BDNF, а втрата цього білка з віком може вплинути на когнітивні здібності.
- Надлишок вісцерального жиру може бути шкідливим, але помірна кількість сприяє здоров’ю мозку; стресові гормони, такі як кортизол, впливають на рівень CX3CL1, а зниження рівня ферменту 11β-HSD1 може пояснювати вікове погіршення пам’яті.
Вікове погіршення когнітивних функцій зачіпає мільйони людей у всьому світі. Традиційно науковці зосереджуються на пошуку рішень, впливаючи безпосередньо на мозок, проте нове дослідження пропонує звернути увагу на більш неочевидний аспект – вісцеральний жир.
Згідно з даними, опублікованими в журналі GeroScience, вісцеральний жир, який оточує внутрішні органи, відіграє важливу роль у підтриманні когнітивного здоров’я завдяки системі хімічної комунікації, передає 24 Канал.
Також на тему Навіть одна безсонна ніч може зруйнувати ваш імунітет
Користь жиру на животі
Одним із ключових елементів цієї системи є BDNF (нейротрофічний фактор мозку), який можна порівняти із "добривом" для мозку. Він допомагає нейронам рости, виживати та формувати нові зв’язки. Чим вищий рівень BDNF, тим краще функціонують когнітивні здібності. Проте з віком рівень цієї речовини природно знижується, що може стати причиною погіршення пам’яті.
Варто зазначити, що вісцеральний жир має суперечливий вплив. Попри його погану репутацію через зв’язок із резистентністю до інсуліну та запальними процесами, дослідження виявило його важливу функцію. Білок CX3CL1, який виробляється вісцеральною жировою тканиною, відіграє значну роль у підтриманні рівня BDNF.
У молодих особин жир у ділянці живота виділяє велику кількість CX3CL1, підтримуючи активність мозку. Але з віком рівень цього білка, як і BDNF, різко зменшується. Вчені також з’ясували, що штучне зниження CX3CL1 у молодих мишей викликає ті самі проблеми, що й природне старіння. Водночас додаткова доза CX3CL1 у старших мишей дозволила відновити рівень BDNF.
Надлишок може шкодити
Ці дані кардинально змінюють сприйняття вісцерального жиру. Хоча його надлишок дійсно шкідливий і може бути пов'язаний із різними захворюваннями, помірна кількість такого жиру виконує важливу функцію, підтримуючи здоров’я мозку через сигнальні молекули.
Щоб краще зрозуміти цей процес, дослідники звернули увагу на причини зниження рівня CX3CL1. Ключову роль у цьому відіграють гормони стресу, такі як кортизол (у людей) та кортикостерон (у мишей).
Глюкокортикоїди здатні підвищувати синтез CX3CL1. Один із ключових ферментів у цьому процесі – 11β-HSD1, який активує глюкокортикоїди в жировій тканині, сприяючи їхньому впливу на вироблення CX3CL1. Проте з віком рівень цього ферменту знижується, що порушує нормальну роботу всієї системи, призводячи до зменшення CX3CL1 і, як наслідок, BDNF. Це, своєю чергою, може пояснювати вікове погіршення пам’яті.
Таким чином, відкриття науковців не лише підкреслює складність ролі вісцерального жиру, але й відкриває нові перспективи для пошуку ефективних способів підтримання когнітивного здоров’я.
Важливо! Цей матеріал має винятково інформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Якщо Вас турбують проблеми зі здоровʼям, обов’язково зверніться до лікаря.