Негативні наслідки браку сну можуть проявлятись не одразу

Вчені з Університету Ла Троба проаналізували взаємозв'язок поганого сну та проблем із психічним здоров'ям у майбутньому. Для цього вони скористалися даними тривалого дослідження NZAVS, в якому протягом 20 років оцінюється стан здоров'я сотень тисяч мешканців Нової Зеландії.

Також на тему: ПІд яку музику найкраще засинати

Відтерміновані наслідки поганого сну

У період з 2013 по 2018 роки в рамках дослідження добровольців просили повідомити, скільки годин вони спали щоночі в попередньому місяці, також вчені оцінювали їхній рівень стресу за допомогою спеціального тесту. Загалом за п'ять років було зібрано дані про якість сну понад 133 тисячі новозеландців. Використовуючи метод математичного моделювання, автори нового дослідження провели оцінку взаємозв'язку із тривалістю сну та станом психічного здоров'я учасників через рік.

Виявилося, що близько 40% новозеландців сплять менше рекомендованих 7 – 9 годин, а нестача сну справді має відкладений ефект. У тих учасників, які повідомляли, що погано спали протягом місяця, виявлялися ознаки поширених психічних розладів через рік.

Причому проблеми зі сном далеко не завжди були пов'язані із психологічним стресом. Водночас у тих учасників, які добре спали, рівень психічного здоров'я був значно кращим через рік.

Скільки треба спати

За даними Національного фонду сну США (National Sleep Foundation), людині залежно від віку потрібна різна тривалість сну:

• Новонародженим (0 – 3 місяці) – 14 – 17 годин;
• Немовлятам (4 – 11 місяців) – 12 – 15 годин;
• Малюкам (1 – 2 роки) – 11 – 14 годин;
• Дошкільникам (3 – 5 років) – 10 – 13 годин;
• Дітям (6 – 13) – 9 – 11 годин;
• Підліткам (14 – 17 років) – 8 – 10 годин;
• Дорослим (18 – 64) – 7 – 9 годин;
• Літнім людям (65+) – 7 – 8 годин.

Постійне недосипання не тільки погіршує когнітивні функції людини, але й негативно впливає на травну систему і вагу, послаблює імунітет і може загострити хронічні захворювання.