"Я не вірю психологам": як допомогти людині, яка страждає, але не хоче звертатись за допомогою

Людину в жодному разі не можна силоміць тягти до фахівця – цей крок має бути його особистим рішенням. Але можна обговорити цю тему та допомогти близькому побороти деякі страхи, сумніви та стереотипи.

Також на тему Не можу перестати їсти: що таке булімія та як її лікують

Подумайте, чи точно людині потрібна допомога

Спробуйте оцінити, наскільки ситуація важка і чи є серйозні приводи для занепокоєння – чи ви переживаєте передчасно. Без профільної освіти та грамотної консультації складно оцінити стан людини, але є кілька симптомів, які мають вас насторожити, якщо ви помітили їх у близького, йому дійсно потрібна допомога. Ось вони:

• суїцидальні думки та настрої;
• повна апатія, втрата інтересу до всіх колишніх справ та захоплень, нехтування гігієною;
• серйозні зміни сну і апетиту – людина не спить і не їсть або їсть і спить помітно більше, ніж звичайно;
• панічні атаки, фобії.

Також варто звернути увагу на непрямі ознаки того, що людині потрібна допомога. Наприклад, ваш близький:

• нещодавно пережив втрату або зіткнувся із серйозними та важкими змінами (розлучення, звільнення, переїзд);
• пережив насильство;
• поводитися конфліктно чи ризиковано;
• різко змінив звички та коло спілкування;
• це жінка, яка нещодавно народила дитину.

Все це може свідчити про те, що людина переживає непростий період і справді не завадить поговорити з фахівцем.

Поважайте чужі рішення

Заздалегідь прийміть той факт, що людина має право залишитися при своїй думці і, як би ви цього не хотіли, не звертатиметься до психолога. Не тисніть, не нав'язуйте свою позицію – якщо вона вирушить до фахівця лише через умовляння, а не за своїм щирим бажанням, користі від такої терапії не буде.

Поговоріть про свої побоювання

Якщо стосунки з людиною більш-менш довірчі, прямо скажіть їй, що вас непокоїть її стан. Важливо:

• використовувати "я – повідомлення" – говорити про те, що вас турбує, з ваших почуттів народжується бажання допомогти і чому для вас це важливо (не "Ти дивно поводишся", а "Я турбуюся за тебе: мені здається, тебе щось гнітить“);
• не читати моралі;
• дати час і простір для емоцій, почуттів та думок, які пов'язані у близького з отриманням психологічної допомоги;
• дати можливість почитати, подивитися, вивчити зрозумілою людині мовою все, що пов'язане з її станом.

Також у розмові важливо уникати:

• звинувачень та претензій;
• погроз та шантажу ("Якщо ти щось із собою не зробиш, у наших відносин немає майбутнього");
• пасивної агресії ("Звичайно, якщо тобі нормально жити ось так – можеш нічого не міняти");
• навішування ярликів та постановки діагнозів ("Та в тебе ж біполярка! Тобі терміново потрібно до фахівця!");
• зміщення фокусу на себе ("Я страшенно втомлююсь від цього твого стану. Мені важко з тобою спілкуватися, ти псуєш мені настрій").

У лоб говорити людині: "А ти не думаєш піти до психолога?" - Не дуже вдала ідея. Це може відлякати, викликати опір та протест. Краще заходити здалеку, використовувати обережні формулювання, наводити позитивні приклади зі свого життя та життя ваших спільних знайомих, згадувати наукові факти та результати досліджень.

Обговоріть страхи та переживання щодо психологів

Якщо під час розмови з'ясується, що людину щось зупиняє від походу до психолога, запропонуйте альтернативний погляд на ситуацію.

Розкажіть, що психолог та психіатр – різні фахівці (і, до речі, у поході до психіатра теж немає нічого страшного), а консультація психолога не передбачає діагнозу та госпіталізації. Поговоріть про етичний кодекс психолога, про те, що професіонал не засуджує клієнта і суворо дотримується конфіденційності.

Допоможіть знайти хорошого фахівця

Між абстрактним "Сходи до психолога" та конкретним "Ось три добрі фахівці, вибери того, який тобі ближче" є різниця. Якщо людині погано, їй може бути важко шукати когось, кудись йти, приймати рішення, все організовувати. Ви можете взяти частину цих турбот на себе.