Що таке холера: симптоми, лікування та профілактика смертельного захворювання

Холера не передається безпосередньо від однієї людини до іншої, тому заразитися через випадковий контакт з інфікованим не можна. Але, попри це, холера залишається глобальною загрозою для охорони здоров'я.

Також на тему Холера на Херсонщині: що кажуть про ймовірний спалах

У ХІХ столітті сталося аж 7 холерних пандемій. Досі щороку з цим захворюванням стикаються від 1,3 до 4 млн осіб, і 21 000 – 143 000 із них помирають.

Симптоми холери

Холер прогресує швидко. Вона не має тривалого інкубаційного періоду, вона не змушує людину довго і поступово згасати – зазвичай симптоми з'являються через 2 – 3 дні після того, як людина проковтнула холерні вібріони, але іноді достатньо 5 годин.

Більшість людей, які контактували з бактерією холери, навіть не дізнаються про те, що вони інфіковані: у них з'явиться легка або помірна діарея, яка не викликає серйозних проблем. Але приблизно у 1 з 10 людей розвинуться важкі симптоми, такі як рясний водянистий пронос, блювання та судоми ніг. Швидка втрата рідини організмом призведе до зневоднення та гіповолемічного шоку. Без лікування смерть може настати протягом кількох годин.

Гіповолемічний шок відбувається, коли низький об'єм крові викликає падіння артеріального тиску та зниження кількості кисню в організмі. Серце стає нездатним перекачувати достатньо крові, а органи людини перестають працювати.

Що таке холера / Інфографіка 24 Каналу

Джерела холери

Передача холери тісно пов'язана з недостатнім доступом до чистої води та засобів санітарії. Сучасне очищення стічних вод та води практично ліквідувало холеру у промислово розвинених країнах. Але через Росію, ця загроза нависла знову над українцями

В місцях, де бідність, війна чи стихійні лиха змушують людей жити в тісноті без належних санітарних умов, ймовірність виникнення епідемії холери сильно підвищується.

Збільшити цей ризик можуть збої роботи систем водопостачання та санітарії. При цьому поширюють холеру лише мертві тіла людей, які були носіями бактерії, – самозароджуватись хвороба не може.

Як уникнути зараження холерою

Для профілактики холери існують рекомендації щодо запобігання захворюванню:

Часто мийте руки водою з милом, особливо перед їжею або приготуванням їжі та після відвідування туалету. Якщо мило та вода недоступні, використовуйте антисептик із вмістом спирту 60%.

Пийте тільки безпечну воду: бутильовану, кип'ячену чи очищену. Якщо ви п'єте з банки чи пляшки, протріть їх зовні. Не додавайте в напої кригу, якщо ви не впевнені, що вона зроблена з безпечної води.

Як самостійно продезінфікувати воду:

• Прокип'ятіть воду (не менше однієї хвилини в киплячому стані).
• Відфільтруйте воду, потім додайте ½ таблетки йоду або 2 краплі господарського відбілювача на літр води.
• Після фільтрації додайте у воду таблетки для хлорування.

Використовуйте безпечну воду для миття посуду, чищення зубів, миття та приготування їжі.

Їжте повністю приготовлену та гарячу їжу. По можливості не купуйте їжу у вуличних торговців. Відмовтеся від сирого або недовареного м'яса та морепродуктів.

Вибирайте фрукти та овочі, які можна очистити: банани, апельсини, авокадо. Від ягід, яблук і груш краще відмовитися або з'їсти їх удома, після миття.

Вакцинація проти холери

Також від холери є вакцина, але для більшості людей вона не потрібна. Вводити її слід тим людям, які в регіони, де поширена холера, і планують відвідувати віддалені місця без доступу до медичної допомоги. Також щеплення потрібне співробітникам з надання допомоги або ліквідації наслідків стихійних лих у місцях розповсюдження холери. 

Лікування холери 

Впоратися з холерою нескладно – але лікування треба розпочинати якомога раніше. Зазвичай для лікування необхідно заповнити втрату рідини та електролітів. Для цього використовують розчини для пероральної регідратації, розфасовану сумішшю цукру та солей, яку змішують з 1 літром чистої води.

Людям з важким зневодненням може також знадобитися внутрішньовенне введення рідини. У найважчих випадках використовують антибіотики: вони допомагають зменшити діарею та скоротити її тривалість, але вони не такі важливі, як регідратація.