Чому не варто боятися змін у тубдиспансерах: пояснення Супрун
Реорганізація туберкульозних диспансерів лякає громадян, адже в Україні є стигма і перебільшення небезпеки туберкульозу. Чи справді є підстави самоізолюватися через те, що нібито "люди з відкритою формою туберкульозу будуть ходити серед нас", розповіла Супрун.
Аргументи стосовно цього написала ексочільниця МОЗ Уляна Супрун.
Читайте також Чому закривають туберкульозні диспансери: пояснення фтизіатра
Стигматизація сприяє поширенню туберкульозу. Якщо хвора людина знає, що діагноз означатиме стигматизацію, дискримінацію, обмеження прав і свобод, то вона, найімовірніше, буде приховувати свій стан, уникатиме лікування, а інші люди, при підозрі на туберкульоз, до лікаря не підуть.
Чому не варто боятися змін у тубдиспансерах
Хворі на туберкульоз і раніше були серед нас
Наявність в країні тубдиспансерів не означає, що всі хворі на туберкульоз там перебуватимуть. Аби туди потрапити, потрібно звернутися до лікаря, чи потрапити з дуже вираженою симптоматикою на профілактичний огляд, пройти діагностику.
Крім того, флюорографія не є чутливим скринінговим та діагностичним методом, а бактеріальний посів мазка носоглотки може дати хибнонегативний результат. Тобто хвору людину вважатимуть здоровою, і таких випадків може бути багато.
Через страх людей потрапити принаймні на три місяці в тубдиспансер, втратити роботу і сповістити всіх про свій статус, маємо ситуацію, коли люди уникають лікування туберкульозу. Додайте до цього те, що не всі люди мають доступ до медичних послуг, бо уникають лікарів і соціальні служби, або ж навпаки — лікарі і служби ігнорують таких людей,
– зауважила ексголова МОЗ.
Через два тижні після початку правильного лікування проти туберкульозу людина не є заразна / Фото Unsplash
Диспансери були джерелом туберкульозу із множинною стійкістю до антибіотиків
Тривале перебування людей в спільному просторі – це збільшення ризику заразитися.
Бактерії мають здатність розвивати стійкість до антибіотиків. Тому можна лікувати одного збудника, яким ви хворіли, і успішно вбити його, але при цьому заразитися від новоприбулої людини "свіжими" бактеріями, стійкими до конкретної терапії.
"З диспансерів тікали недолікованими, або зі сумним "букетом" бактерій, чим і сприяли поширенню хвороби", – додала Супрун.
Диспансери роблять тільки гірше для ситуації з туберкульозом
Туберкульоз ефективно лікується, зокрема, вдома. Через два тижні після початку правильного лікування людина вже не є заразною. Особливо важливо – почати правильне лікування і дотримуватися його постійно.
Правильне лікування – це таке, коли дібраний антибіотик чи кілька антибіотиків, до яких збудник чутливий, а також лікування є ефективним, коли пацієнт не пропускає прийомів ліків.
За словами Супрун, для лікування рекомендовано прийом препаратів з допомогою сучасних технологій – відео-ДОТ, коли пацієнт надсилає відео-звіт про прийом ліків, або SmartBOX, коли лікар контролює прийом ліків за сповіщеннями, що приходять на телефон кожного разу коли пацієнт відкриває банку для прийому ліків.
В Україні кожна п’ята людина, хвора на туберкульоз є ВІЛ-носієм. Передачі туберкульозу, як згадано вище, сприяє життя разом на малій площі, зокрема, в диспансерах та місцях позбавлення волі. Відтак скринінг на туберкульоз потрібен людям, що вийшли з в’язниці, полону, диспансеризації, чи навіть військової служби, а також медичним працівникам.
Супрун додала, що для українців дієвим способом примиритися із реорганізацією туберкульозних диспансерів буде вправа "приміряти на себе".
Чи хотіли б ви принаймні три місяці жити не вдома? Втратити роботу? Віддати малих дітей комусь, якщо ви самотні матір чи батько? Це допоможе зрозуміти, наскільки ірраціональний страх сприяє стигмі та дискримінації, а також підживлює панічні настрої,
– написала ексголова МОЗ.
Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я