Шкодить навіть після відмови: куріння дуже негативно впливає на імунітет

Біологи та медичні фахівці з Інституту Пастера у Франції спільно зі шведськими колегами з Каролінського інституту провели аналіз різних факторів, здатних вплинути на роботу імунної системи людини і, зокрема, на захисну реакцію проти чужорідних антигенів, що може вплинути на ймовірність розвитку хвороб.

Також на тему Не настільки шкідливе: науковці частково реабілітували червоне м'ясо

Як діє імунітет

Коли ми стикаємося з патогенами, на допомогу приходять клітини імунної системи – моноцити, макрофаги, Т- і В-лімфоцити, клітини-вбивці та інші. Вони продукують низькомолекулярні регуляторні білки, відомі як цитокіни, які координують захисні механізми організму, у тому числі контроль запальних процесів та імунну відповідь на чужорідні антигени.

Секреція цитокінів у людей відрізняється та залежить від умов навколишнього середовища, а також від генетичних факторів. Дослідники намагалися визначити, які чинники відіграють ключову роль цьому процесі.

Наукова команда заснувала своє дослідження спрямоване на вивчення варіабельності імунної системи у 1000 здорових людей. Вчені аналізували 136 змінних, які можуть викликати відмінності у секреції цитокінів. До списку змінних увійшли соціалізовано-демографічні чинники, а також спосіб життя та харчові звички. 

Куріння негативно впливає на імунітет

В результаті було з'ясовано, що три фактори – куріння, латентна форма цитомегаловірусної інфекції та індекс маси тіла – найбільше впливають на варіабельність вироблення цитокінів.

Вплив куріння на імунітет торкається як вроджених, так і адаптивних функцій. Однак, у той час, як вплив на вроджений імунітет тимчасовий і зникає після відмови від куріння, вплив на адаптивну імунну відповідь продовжує проявлятися навіть через багато років після відмови від куріння. Ця шкідлива звичка змінює рівні цитокінів, що вивільняються у відповідь на проникнення патогенів.

Індекс маси тіла та цитомегаловірус теж мали помітний вплив на секрецію цитокінів, але їхнє коливання досягали рівнів еквівалентних впливу віку, статі та генетики – тобто факторів, на які ми не можемо вплинути, наголосили вчені.