Потрібно вчасно звертатися до лікаря, попри пандемію, – інтерв’ю з відомим кардіохірургом

Професор є одним із найвидатніших хірургів сучасності, йому доводилося оперувати як новонароджених, так і пацієнтів, яким майже 100 років. Щоденно він виконує унікальні операції: імплантація "штучного серця", застосування методики Impella, корекція складних вроджених вад серця. Пауль Фогт розповів про те, чому люди хворіють на серцево-судинні захворювання, що потрібно робити, щоб зменшити ризики та з якими проблемами звертаються пацієнти з України.

Цікаво Коронавірус викликає інсульт у молодих, здорових людей

Високий тиск, ожиріння, куріння, цукровий діабет 

ВООЗ попереджає, що кожен рік від серцево-судинних захворювань помирає 17,5 мільйонів. 80% передчасних інфарктів і інсультів може бути припинено. Який спосіб життя сприяє тому, щоб потрапити в групу ризику?

По-перше, що варто виключати, і є факторами ризику, що можуть посилювати ці стани: високий тиск, ожиріння, куріння, цукровий діабет. Це те, що треба виключати й що призводить до такої великої смертності. По-друге, є речі, які покращують прогноз. Зокрема, це спортивний образ життя. На мою думку, до цього треба привчати з дитинства.

Тобто діти, які ведуть активний образ життя та займаються спортом з ранніх років привчаються до такого життя, і це допомагає запобігти серцево-судинним хворобам у майбутньому.

Ви також засновник фонду, який працює в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Понад 75% випадків смерті припадає саме на ці країни, якщо вірити ВООЗ. Що впливає на такий високий відсоток?

У першу чергу це обумовлено тим, що бідний прошарок людей не може себе забезпечити якісною їжею. Дешева їжа, як правило,- жирна, наприклад, той самий фаст-фуд. Така їжа дуже погано впливає на стан судин. По-друге, бідні люди завжди живуть у своєрідній "гонці" за буденними проблемами та стресами. І немає часу, щоб щось почути й прочитати нове, щоб пройти обстеження, де треба. І це також в тому числі приводить до того, що вони недоотримують медичні послуги та у них немає можливості їх отримати. Від цього вони страждають.

А показник серцево-судинних захворювань в країнах із високим рівнем доходу, росте чи знижується?

У розвинених країнах він знижується, а в тих, які розвиваються – росте.

Фото Аліни Туришин, 24 канал

Багато українців просто лікуються лише таблетками й не поспішають робити комплексні огляди? У чому мінуси такої стратегії?

На мою думку, немає значення, чи п’є людина таблетки вдома чи йде на огляд до лікаря. Тобто, огляд не дає гарантію тому, що буде з людиною через 6 років. У розвинених країнах у людей змінений образ мислення відносно стилю життя.

Тобто, здоровий образ життя – це інвестування у своє майбутнє. Статистично, в середньому повноцінний образ життя та з правильним харчуванням додає людині 10-15 років. Тому середній показник тривалості життя у нас більший десь на 18 років, ніж в Україні.

Ми з дитинства привчені, що, наприклад, яблука – це добре, а жарений баран щовечора – це погано. Курити – теж погано, треба вести активний образ життя, – так ростуть наші діти. Це і є стиль життя. Якщо себе до цього привчити, то це хороша інвестиція. Тобто, питання не в тому пити таблетки чи сходити до лікаря, до лікаря то треба сходити, але це не допоможе.

З якого віку варто починати робити щорічні огляди, здавати аналізи й робити кардіограму?

Якщо у вас здоровий образ життя і немає ніяких скарг, то не потрібно ходити до лікаря.

А як щодо людей старшого віку або тих, які можуть не знати про певні симптоми?

Люди, які старші 35 років, мають ризик раптової смерті від серцево-судинних захворювань. Є таке поняття, як "стрес-тест", який показує приховані симптоми й робить їх явними. Але, якщо людина робить фізичні навантаження й веде здоровий образ життя, то це не потрібно. Якщо людині буде погано, то вона сама прийде до лікаря. Якщо людина прийде до лікаря і зробить кардіограму – частіше за все вона нічого не покаже й ні від чого не захистить. Це не є якийсь порятунок. А стрес-тест так, це те, що я б рекомендував. Стрес-тест, це коли людина приходить до лікаря, сідає на велосипед і крутить. Фізичне навантаження може показати якісь приховані симптоми: біль в серці, порушення ритму.

Як розпізнати серцевий напад і чим допомогти до приїзду бригади швидкої?

Серцевий напад, або як ще називають серцева атака частіше за все – це гострий біль. І у звичайних амбулаторних умовах навіть вдома немає тих засобів, які могли б людині добре допомогти. Тому, якщо є гострий біль в серці, треба терміново попасти до лікаря. Вдома можна допомогти таблеткою нітрогліцерину, якщо вона є, але це не лікування.

"Важливо подивитися 100-1000 пацієнтів для того, щоб потім зробити свій практичний внесок у роботу"

Українські лікарі кажуть, що в Європі ситуація краща завдяки технологіям лікування - стентуванню, діагностиці та УЗД клапанів серця. Що ви можете розповісти про технології у Швейцарії? Які методи ви привезли в Україну?

Всесвітньовідомий інтервенційний кардіолог, який постійній основі співпрацює з Центром дитячої кардіології та кардіохірургії Лікар Левіс, який сьогодні також перебуває у лікарні, був одним зі співзасновників перкутанних втручань, які полягають в тому, що через невеликий провідник дивишся прохідність серця і потім їх стентують, якщо це потрібно. І цей доктор Левіс привіз в Україну 40-річний досвід, власне він і був винахідником цього методу.

Тому що цей досвід і будь-який інший – це одна з найважливіших складових медичної практики. Дуже важливий саме практичний досвід, неможливо дізнатися все виключно із книжок та літератури. Важливо подивитися 100-1000 пацієнтів для того, щоб потім зробити свій практичний внесок у роботу, яку ти робиш і власне цей практичний досвід доктор Левіс і передав лікарям Центру.

Це була кардіологічна частина. Що стосується кардіохірургічної, то я привіз і поділився своїм досвідом кардіопротекції під час хірургічного втручання, тобто це методика, яка захищає міокард від пошкодження. Також реконструктивні операції на митральному клапані, оперативні втручання на аортальному клапані. Деякі методики є авторські.

Серцево-судинний хірург Пауль Фогт проводить операцію / Фото Аліни Туришин, 24 канал

З якими проблемами найчастіше до вас звертаються пацієнти в Україні?

Я консультую та оперую пацієнтів з України різного віку, починаючи від новонароджених і закінчуючи пацієнтами, яким понад 90 років. Найстаршому пацієнту, якого я оперував у клініці в Україні, було понад 84 роки. У клініці у Швейцарія я оперував пацієнта понад 90 років. Найчастіше звертаються з приводу ускладнень, які виникають внаслідок проблем з аортальним клапаном. Також часто консультую пацієнтів, у яких є питання з приводу гіпоплазії лівого шлуночка серця. Весь спектр запитань, які можуть виникати у пацієнта чи лікаря з України, я намагаюсь проконсультувати.

Серцево-судинний хірург Пауль Фогт проводить операцію / Фото Аліни Туришин, 24 канал

Які операції виконали сьогодні в Україні?

Я разом зі спеціалістами Центру Глібом Ємцем та Андрієм Цвиком виконали пластику мітрального клапана серця з імплантацією штучних хорд на передню та задню стулки. Пацієнту 60 років, у 2014 році під час профілактичного огляду в кардіолога йому було діагностовано мітральну вада, пов’язану із підвищеною мобільністю однієї зі стулок клапана. Це стан, при якому з’являється зворотній потік крові з лівого шлуночка до лівого передсердя внаслідок неправильного закриття стулок мітрального клапана.

Чому важливо вчасно лікувати таку проблему: вона викликає збільшення порожнини передсердя, розширення діаметру клапана та призводить до порушень ритму, які можуть бути життєво загрозливими.

Операція пройшла успішно, вже за 2 години після операції пацієнт у ясній свідомості спілкувався зі своїми родичами через відеозв’язок. Окрім того, була ще одна складна операція з заміни частини аорти (інфраренальної) у пацієнта, якого раніше вже було прооперовано з приводу серцевої патології. Пацієнт успішно прокинувся і зараз у гарному настрої мріє про літні подорожі. І це прекрасно, адже завдяки хірургічній операції життю пацієнта вже ніщо не загрожує. Хоча аневризма аорти – це одна з найпідступніших патологій: аневризми аорти становлять великий ризик для здоров’я, оскільки в будь-який момент вони можуть розірватися.

Серцево-судинний хірург Пауль Фогт проводить операцію / Фото Аліни Туришин, 24 канал

Як змінилися підходи до діагностики та лікування після COVID-19?

На жаль, з COVID-19 пов’язана така ситуація, що пацієнти з серцево-судинними хворобами, побоюючись того, що звертаючись до лікаря вони можуть отримати коронавірус. Тому люди все частіше залишаються вдома і намагаються себе відокремити від суспільства для того, щоб не підхопити вірус. Це відіграє погану роль в тому плані, що кількість планових консультацій, кількість вчасного звернення до лікаря зменшилися.

Тобто, люди, які мають хронічні чи будь-які інші хвороби серця, знаходяться у загрозливій ситуації через те, що вони можуть бути недіагностованими вчасно. Це призводить до того, що пацієнти часто потребують невідкладної реанімаційної допомоги, перебуваючи поза межами госпіталю. Це ускладнює допомогу і вчасне оперативне реагування на проблеми з серцем. В перспективі, багато пацієнтів матимуть загрозу життю і потребуватимуть препарат "екмо".

Потрібно вчасно звертатися до лікаря, незважаючи на пандемію. Підходи до діагностики серцево-судинних проблем та їх лікування, як і раніше, засновуються на принципі: найкраща профілактика – це вчасна діагностика. Через пандемію ми спостерігаємо збільшення кількості ускладнень: венозних тромбоемболізмів (в тому числі тромбоемболію легеневої артерії), запальних захворювань серця (міокардитів), перикардитів тощо. Головною особливістю діагностики серцево-судинних захворювань в епоху COVID-19 є те, що навіть в абсолютно здорових людей після хвороби необхідно запідозрити і виключати розвиток ускладнення з боку серця.

"Таку велику кількість випадків я не міг уявити"

Співробітники Вашого Фонду за 10 років роботи врятували сотні дітей в різних країнах. Які найскладніші випадки Вам зустрічалися?

Фонд "Євразія" – це міжнародний фонд і опікується лікуванням, діагностикою та профілактикою серцево-судинних патологій особливо вроджених у багатьох країнах світу. Тому за історію існування даного фонду я побачив різноманітну кількість складних випадків, які були пов’язані в тому числі й з анатомічними змінами, які були з раннього періоду новонародженості, але чомусь з певних причин вони не були вилікувані одразу. Й анатомічна вада розвитку у дитини отримувала хронічний перебіг. Таким чином, випадки бувають дійсно дуже складні, коли хронізація вродженої вади серця відбувається – це дуже складно і для лікування і для вирішення тактики лікування. Я допомагаю таким дітям, і таку велику кількість випадків я не міг уявити, що побачу у своїй практичній діяльності. У себе в клініці таких пацієнтів я не бачив, але бачив їх в різних країнах світу.

Серцево-судинний хірург Пауль Фогт проводить операцію / Фото Аліни Туришин, 24 канал

Які серцеві хвороби найпопулярніші серед дітей?

Частота вроджених вад серця достатньо висока і в середньому становить приблизно 0,8-1,2% від усіх новонароджених. Якщо брати у сукупності всі вади розвитку, то дефекти серця складають десь 30%. Більшість вроджених вад серця з'являються на 3-8 тижні ембріонального розвитку. Їх можна діагностувати ще до народження дитини під час пренатального скринінгу. Але деякі патології розвиваються і на 2-3 місяці життя. Всього існує понад 35 основних видів вроджених вад, більшість з яких зустрічається вкрай рідко. Найбільш поширеними є: дефект міжпередсердної перегородки, дефект міжшлуночкової перегородки, відкрита артеріальна протока, коарктація аорти, тетрада Фалло. Окрім того, існують ще й набуті вади серця, які можуть розвинутися в будь-якому віці.