У яких випадках потрібно робити вакцину від сказу
Сказ – рідкісна, але 100% смертельна інфекція. Єдиний спосіб перемогти в сутичці з цим вірусом – провести постекспозиційну профілактику (ПЕП).
Які є види контактів з хворими тваринами?
Читайте також: 10 фактів про користь щеплень
ВООЗ виділяє 3 категорії контактів:
I (немає контакту) – дотик або годування тварини, обслинена неушкоджена шкіра;
II (контакт) – невеликий укус, невеликі подряпини або не кровоточива рана;
III (серйозний контакт) – одиничний або множинні укуси або рани, обслинення слизових або пошкоджених ділянок, безпосередній контакт з хворою твариною.
Симптоми сказу у людини
У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:
- місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
- кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
- віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).
Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Є дві форми цього захворювання: активний і паралітичний сказ.
Для людей з активним сказом характерні гіперактивність, гідрофобія (боязнь води) та інколи аерофобія (боязнь протягів або свіжого повітря). Смерть настає за кілька днів у результаті кардіореспіраторної зупинки.
На паралітичний сказ припадає близько 30% усіх випадків захворювання у людей. Ця форма сказу триває довше за попередню із легшим перебігом. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Повільно розвивається кома, і настає смерть.
Що оцінюється перед початком вакцинування від сказу?
1. Тварина: будь-які ссавці можуть бути джерелом інфекції. Найчастіше – лисиці, єноти, собаки, кішки, кажани.
2. Тип контакту: обслинення, подертість, укус.
3. Локалізація: чим ближче до голови, тим небезпечніше.
4. Обставини нападу: чи була провокація з боку людини?
5. Статус тварини: щеплена / не щеплена? Чи виявляє ознаки захворювання?
6. Можливість спостереження за твариною протягом 10 днів.
7. Епідеміологічні обставини в регіоні.
У хворих на сказ тварин виділяється піна з рота
ПЕП передбачає первинну обробку рани, курс вакцинації + імуноглобулін за показаннями, рекомендована для категорій II й III та повинна бути почата якомога швидше після контакту (допустимо – протягом 14 днів).
Приклади
Чоловік нагодував єнота, який пробрався на дачну ділянку. Той прокусив людині палець і зник. ПЕП потрібно проводити.
Туристи прокинулися вранці й виявили в наметі кажана. Контакт не очевидний, але не може бути виключений. ПЕП потрібно проводити.
Пес напав на жінку, яка несла пакет з продуктами, і вкусив за плече. ПЕП почати, але по можливості стежити за твариною. Якщо через 10 днів вона не загинула, то вакцинацію можна перервати.
Підліток вирішив осідлати сусідського пса і був нагороджений укусом за ногу. Обробити рану і можна спостерігати за псом протягом 10 днів і почати вакцинацію в разі хвороби або смерті тварини.
Дитина гладила вуличного кота, і той облизав йому руки. ПЕП не проводити.
Питання про необхідність і обсязі ПЕП приймається індивідуально, з урахуванням всіх факторів і тільки спільно з лікарем.
Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.