Чому ми забуваємо сни та як їх навчитись запамʼятовувати

Більшість із нас запам'ятовує сни двічі – тричі на тиждень. Але є люди, які стверджують, що їм взагалі не сниться нічого. Але вчені зʼясували, що це не так, просто деякі люди не можуть їх згадати після пробудження.

Також на тему Як алкоголь впливає на сон: нове відкриття

Сон не монолітний: заснути – це не те саме, що вимкнути комп'ютер на ніч. Сон розділений на цикли, а всередині кожного циклу змінюється кілька фаз сну. Умовно можна розділити їх на фази повільного сну (non-REM) та швидкого (REM). Більшість снів виникають у фазу швидкого сну – мозок, до речі, у цей час поводиться так, ніби ми не спимо. Сни в повільну фазу менш детальні та сюжетні, і запам'ятовуються вони гірше.

Один цикл сну займає 90 – 120 хвилин, а за ніч ми проходимо через 4 – 5 таких циклів – якщо, звичайно, спимо 8 годин. У першу половину ночі переважає повільна фаза сну, а в другу — швидка, тому, як правило, ми бачимо яскравіші та триваліші сни вже ближче до ранку.

Чому сни важко запамʼятати

Гіпотеза № 1: ви отримуєте недостатньо REM-сну

Якщо ви постійно недосипаєте, період REM-сну скорочується – як і можливість подивитися яскраві сни, що запам'ятовуються. А якщо ви до того ж прокидаєтеся по будильнику і почуваєтеся так, начебто взагалі не спали, можливо, ви прокидаєтеся у повільну фазу сну. Виходить, перед тим, як прокинутися, снів ви не бачили, а з попереднього циклу згадати їх буде вже проблематично.

Деякі препарати можуть пригнічувати REM-сон. Зокрема антидепресанти затримують початок фази швидкого сну або скорочують її тривалість. До речі, подібний ефект має алкоголь – як мінімум поки не пройде сп'яніння.

Гіпотеза №2: під час сну нейрони активно забувають інформацію

В одному дослідженні з'ясували, що під час REM-сну відбувається активне забування непотрібної інформації. Це необхідно, щоб не перевантажити мозок зайвою інформацією та запамʼятати важливу. 

Цим займаються спеціальні клітини зі складною назвою – МСН-нейрони. Вони беруть участь у синтезі гормону, який контролює сон та апетит. Вночі вони мають переважну дію на гіпокамп, що бере участь у формуванні спогадів.

Гіпотеза № 3: гіпокамп прокидається трохи пізніше за вас

Ви, напевно, чули, що дельфіни можуть спати "половиною мозку" – по черзі правою та лівою півкулею – це дозволяє їм залишатися під час сну у свідомості та не тонути. Можливо, у людей різні ділянки мозку також можуть засинати у різний час.

Дослідження показало, що гіпокамп, ймовірно, відходить до сну одним з останніх. Усю ніч він активно формує спогади про події дня та посилає їх у кору мозку. Вчені припустили, що якщо гіпокамп "засинає" пізніше, то й прокидатися може з невеликою затримкою – виходить, коли ми прокидаємося, існує невелике "вікно", коли гіпокамп ще "не прокинувся" і не може записати наш і так спогад про сновидіння.

Гіпотеза №4: структура сну не підходить для зберігання

На відміну від спогадів про реальні події, сни часто нелінійні та не піддаються жодній логіці – наша пам'ять не призначена для зберігання такої фантасмагорії. Крім того, іноді сни можуть взагалі не мати жодного сюжету та бути набором випадкових думок та картинок.

Таке постійно трапляється з нами і протягом дня, коли ми робимо автоматичні дії та витаємо в цей час у хмарах, наприклад, поки чистимо зуби. Часто цей потік думок просто не заслуговує на запам'ятовування, тому мозок і не намагається.

Як запам'ятовувати сни 

Насамперед потрібно забезпечити все для повноцінного сну в цілому та REM-сну зокрема. Для цього потрібно висипатися, уникати алкоголю як мінімум перед сном і намагатися прокидатися у швидку фазу сну. Для цього існують спеціальні пристрої, які визначають, коли ви перебуваєте в потрібній фазі сну, і будять вас у цей час.

Якщо сон не встиг вислизнути, коли ви тільки прокинулися, швидше запишіть його або розкажіть комусь – це допоможе зберегти якнайбільше деталей спогаду. Можете навіть завести щоденник снів і перечитувати сни через якийсь час – буде весело, обіцяємо.