Як пережити втрату близької людини

Найчастіше перша реакція на втрату – це шок і заціпеніння. За ними можуть початися щаблі втрати. Психологи описуються п'ять фаз горя: заперечення, гнів, торг, депресія та прийняття.

Також на тему Як перестати соромитися звертатися до лікарів

Що відчуває людина після втрати

Заперечення. У цій фазі людина не може прийняти подію і відкидає її. Наприклад, після смерті близької людини можуть виникати думки, що все це сон чи помилка.

Гнів. На цій стадії людина може проявляти роздратування, невдоволення, злість та агресію. Спрямовані ці почуття можуть бути як на померлого, так і на себе або людей поряд.

Торг. Тут людина намагається відновити контроль над ситуацією та впоратися з відчуттям власної безпорадності, перемогти почуття провини.

Депресія. На цій стадії людина відчуває глибокий смуток, жах та розпач. Вона проходить пасивно, у фоновому режимі та супроводжується думками про те, що "все втрачено, і більше нічого не має значення".

Прийняття. Людина починає усвідомлювати смерть і намагається з нею змиритися. Це може виражатися у пошуку нових шляхів і сенсу життя.

Однак кожна людина індивідуальна, а фази горя нелінійні. Це означає, що дехто може проходити ці стадії у іншому порядку – причому необов'язково всі п'ять, з різною силою, глибиною та тривалістю.

Чому важливо не стримувати горе, коли болить

Багато людей взагалі уникають неприємних емоцій, пов'язаних із втратою близької людини, через невиправданий страх перед тим, що ці почуття захоплять повністю. Але насправді у горя є важлива функція: воно допомагає людині пристосуватися до нової реальності, перезбирати свою картину світу та зберегти в пам'яті образ дорогої людини.

Крім того, непрожиті емоції будуть накопичуватися, через що спроби "вимкнути" горе можуть призвести до хронічного гніву та затяжної депресії, які, у свою чергу, іноді виливаються на біль та тілесні захворювання.

Це не означає, що горе одразу мине. Але прожити його допоможе зберегти фізичне та психічне здоров'я та стане базою для формування нового життя.

Не треба відразу позбуватися речей людини, яка померла, або спільних фотографій: з їхньою допомогою вдасться зберегти спогади. Для початку варто спробувати вести щоденник, щоб відстежувати свій стан.

Хто допоможе пережити горе

Самотність може посилити горе, тому важливо не залишатися з ним наодинці надовго. Навіть якщо перебувати серед людей складно (найчастіше в гострій фазі горя), здається, що ніхто не розуміє і не може допомогти, можна звернутися до тих, хто вислухає без осуду.

Горе простіше переживати, якщо є підтримка. У минулому для цього існували навіть спеціальні люди – професійні плакальниці. Їхні плачі та голосіння допомагали висловлювати та осмислювати свої почуття.

Сьогодні плакальницю знайти складно, проте можна звернутися за допомогою:

• до сім'ї, друзів чи психолога;
• у групи підтримки, де люди проходять через схожі події, діляться досвідом та емоціями.

Але якщо час іде, але легше не стає, важливо звернутися за підтримкою до фахівця – психотерапевта та психіатра.