Прорив у розумінні хвороби Альцгеймера: виявили новий механізм розвитку

18 жовтня 2024, 15:26
Читать новость на русском

Джерело:

Nature Neuroscience

Вчені виявили двофазний розвиток хвороби Альцгеймера. Початкова стадія захворювання протікає повільно і має прихований характер, вражаючи певні види клітин до виникнення явних проблем із пам'яттю. Подальше значне погіршення стану мозку пов'язане з другою стадією, яка характеризується появою основних симптомів.

Хвороба Альцгеймера – найпоширеніша форма деменції, характеризується поступовим відмиранням клітин мозку і була вперше описана у 1907 році німецьким психіатром Алоїсом Альцгеймером, пише Nature Neuroscience.

Також на тему  Вчені реабілітували яйця: кому вони приносять особливу користь

Це нейродегенеративне захворювання викликає порушення пам'яті, інтелекту та емоційного контролю. ЇЇ найчастіше діагностують в людей старше 65 років, але багато ушкоджень мозку починаються набагато раніше, до появи перших симптомів.

Нове дослідження хвороби Альцгеймера 

Раніше вважалося, що хвороба прогресує через кілька етапів зі загибеллю клітин, запаленнями та утворенням бляшок із білків. Проте нове дослідження Інституту Аллена в Сіетлі показало, що хвороба змінює структуру мозку у дві фази.

Використовуючи сучасні методи генетичного аналізу, дослідники проаналізували зразки понад 3,4 мільйона ядер клітин із середньої скроневої звивини мозку 84 померлих донорів на різних стадіях хвороби Альцгеймера. Створення мультимодальної карти мозкових клітин дозволило виявити дві окремі фази розвитку захворювання.

Дві фази розвитку хвороби Альцгеймера

Перша фаза характеризується повільним розвитком патології та ушкодженням певних типів клітин, включаючи гальмівні нейрони, що призводить до порушення нейронних ланцюгів. Друга фаза супроводжується швидким збільшенням патологічних змін, втратою активних нейронів та руйнуваннями, що проявляються втратою пам'яті та іншими серйозними симптомами.

Це відкриття не тільки покращує розуміння механізмів розвитку хвороби на різних етапах, але також може стати основою для нових способів діагностики та цільової терапії, здатних уповільнити або запобігти подальшому ушкодженню мозку.