У Великій Британії виявили рідкісний вірус Ласса: чим він небезпечний

10 лютого 2022, 12:55

Джерело:

GOV.UK

Агентство з безпеки охорони здоров'я Великої Британії підтвердило, що у двох людей діагностували лихоманку Ласса. Ще один ймовірний випадок розслідується.

Один з інфікованих одужав, а іншому нададуть спеціалізовану допомогу у фонді Royal Free London NHS Foundation Trust.

Варто знати Вагітність після 30: які існують ризики і як підготуватися до зачаття та пологів

Ще один пацієнт, який ймовірно заразився, перебуває у лікарні Bedfordshire Hospitals NHS Foundation Trust.

Ми можемо підтвердити, що два випадки лихоманки Ласса були виявлені в Англії, і ще один ймовірний випадок перебуває на стадії розслідування. Інфіковані з однієї сім'ї, випадки інфікування пов'язані з нещодавньою подорожжю до Західної Африки,
– розповіла головна медична радниця UKHSA Сюзан Хопкінс.

Вірус Ласса – що це?

Гостре вірусне геморагічне захворювання, яке викликається вірусом Ласса. Люди зазвичай інфікуються вірусом через контакт із їжею чи предметами домашнього побуту, забрудненою сечею чи фекаліями інфікованих щурів. Окрім цього, вірус може передаватися через інфіковані біологічні рідини.

Більшість людей з лихоманкою Ласса повністю одужують, однак у деяких людей може розвинутись важкий перебіг хвороби.

Довідка. Від 1980 року у Великій Британії зареєстрували 8 випадків лихоманки Ласса, завезених до країни. Останні 2 випадки зафіксували у 2009 році. У жодному з цих випадків не було свідчень подальшої передачі.

Що відомо про лихоманку Ласса

Джерело: ВООЗ

Відомо, що лихоманка Ласса є ендемічним захворюванням у Беніні, Гвінеї, Гані, Ліберії, Малі, Сьєрра-Леоне та Нігерії, але іноді випадки захворювання трапляються і в інших країнах Західної Африки.

Летальність від хвороби становить 1%, а серед госпіталізованих пацієнтів – до 15%. Шанси на виживання зростають, якщо розпочати лікування на ранніх стадіях захворювання.

Симптоми та наслідки хвороби

Інкубаційний період лихоманки Ласса триває від 6 до 21 днів. Ранні симптоми хвороби, такі як висока температура, загальна слабкість та нездужання починаються поступово.
Через кілька днів можуть з'явитися головний біль, біль у горлі, біль у м'язах, біль у грудях, нудота, блювання, діарея, кашель і біль у животі.
При важких формах хвороби може розвинутись набряк обличчя, з'явитися рідина в легеневих пазухах, початися кровотеча з рота, носа, піхви або у шлунково-кишковому тракті, а також впасти артеріальний тиск.
Пізніше у пацієнта може настати шок, судоми, тремор, дезорієнтація та кома. У 25% пацієнтів, які вилікувалися, розвивається глухота. У половини цих пацієнтів відбувається часткове повернення слуху через 1 – 3 місяці. У період одужання може спостерігатися тимчасове випадання волосся та порушення ходи.
Смерть, як правило, настає протягом 14 днів після появи симптомів хвороби. Захворювання протікає особливо важко на пізніх стадіях вагітності, при цьому рівні материнської смертності та/або втрати плода протягом останнього триместру перевищують 80%.