Також українців турбує чи нововведення покращать ситуацію з торгівлею людськими органами. До прикладу, 18 жовтня поліція Києва повідомила про викриття приватної клініки, яка займалася трансплантацією органів невідомого походження.
Читайте також: Законна трансплантація в Україні: чому не треба боятися
Розповідаємо, які ще проблеми існують та як їх планують вирішувати та коли зрештою запрацює законна трансплантація.
Це – пересадка людині органа, взятого у донора, методом хірургічного втручання. Також трансплантують штучні імпланти та клоновані тканини.
Для багатьох пацієнтів трансплантація – єдиний шанс на життя. Тоді як лише один донор може врятувати 6-8 життів, пересадити можна:
- легені
- обидві нирки
- серце
- печінку
- підшлункову залозу
- кишківник
- кістковий мозок
Один донор може врятувати до 8 життів
Пересадка органів в Україні
В Україні пересадку органів здійснюють, але далеко не на достатньому рівні. Також з 2010 року існує програма "Лікування громадян України за кордоном". За даними МОЗ, щороку кількість людей, яким оплачують з бюджету лікування в інших країнах, зростає.
Так, у 2017 році 226 українців було направлено на лікування (трансплантація органів та кісткового мозку), у 2018 – 278, а тільки за перше півріччя 2019 року – 301. Станом на 20 серпня 2019 року в МОЗ України для розгляду передано 255 справ.
У яких випадках українців відправляють на лікування за кордон та яка процедура цього – прописано у постанові Кабінету Міністрів
№1079.
Читайте також: Трансплантація в Україні: Супрун розповіла подробиці
Цього року українців направляють на лікування до Італії, Німеччини, Польщі, Швейцарії, Великої Британії, Австрії, Білорусі, Індії та Туреччини. Саме трансплантацію проводять найчастіше у Білорусі та Індії.
Однак, наприклад, у Білорусь беруть не всіх пацієнтів – є обмеження. Час очікування нирки для нашого пацієнта там – від року до 5. При цьому пацієнти змушені постійно їздить у Білорусь, здавати аналізи, витрачаючи за такі поїздки кожні три місяці по 200-300 доларів, щоб бути в активній черзі.
Пересадка органів у інших країнах – це довго і дорого
У міністерстві запевняють, що ця програма – тимчасове рішення. Єдиний правильний шлях розв'язання проблеми – відбудова трансплантації в Україні. Це збільшить кількість пролікованих українців щонайменше в 3-4 рази.
В Україні ж у 2017 році було зроблено 127 операцій з пересадки органів, у 2018 – 129, у 2019 (станом на 22 липня) – 38.
Для розвитку трансплантації в Україні МОЗ запустило пілотний проєкт "Щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів".
Читайте також: Супрун назвала лікарні, які першими проводитимуть операції з трансплантацій
Майже 50 млн грн з пілоту спрямовані на закупівлю сучасного медичного обладнання для чотирьох центрів трансплантації: Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова, Запорізької обласної лікарні, Національного Інституту Раку та Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" МОЗ України.
Зараз проводяться тендери, обладнання мають привезти восени цього року. Також планується, що гроші з пілоту підуть на оплату трансплантацій, які будуть проведені у вищеназваних центрах.
У чому ж проблема?
Усього в Україні
понад 200 лікарень за
законом можуть констатувати смерть мозку і вилучати донорські органи. Проте далеко не всі вони мають необхідне для цього обладнання, а деяким бракує також і кваліфікованих кадрів.
На сьогодні основними проблемами у системі трансплантації органів є:
- невиконання наказів медичними працівниками,
- відсутність необхідного обладнання для констатації смерті мозку в лікарнях,
- необізнаність лікарів.
За даними ГО "Національний рух "За трансплантацію", у вищезазначених закладах не проводять констатації смерті мозку та вилучення донорських органів, бо більша частина лікарень просто не мають потрібного для цього обладнання. Зокрема, відсутня апаратура для констатації смерті головного мозку.
Також існує проблема відсутності комунікації з інститутами, куди потім ці органи передають. Співпрацю мав би налагодити координаційний центр, який в Україні наразі не працює. У всіх лікарнях має бути відповідальна особа, яка буде на зв'язку з центром трансплантації. За новим законом, це – трансплант-координатор.
Ще однією проблемою є недостатня кваліфікація фахівців у медичних закладах. Деякі з них порадили перенаправити запит на отримання інформації про вилучення донорських органів… в морг. Хоча смерть мозку діагностують у реанімації, головні лікарі кількох закладів все ж переконані – ставити питання про обладнання потрібно саме працівникам патологоанатомічного відділення.
Є лікарні, де є все обладнання для констатації смерті мозку і потрібні фахівці, але жодного вилучення органів не проводилося. Таким чином порушується наказ №821 "Про встановлення діагностичних критеріїв смерті мозку та процедури констатації моменту смерті людини".
Трансплантація – це комплексна система і вона завершується в Інституті, де пришивають орган. А розпочинається – саме в реанімації, де констатують смерть мозку і проводять бесіду з родичами померлої людини. Далі лікарні мають зв'язувати з координаційним центром по трансплантації й передавати ті органи в лікарні, які пришивають: нирки, серця. На жаль, ця система у нас не працює,
– пояснив Юрій Андреєв.
Тобто основна причина, чому сьогодні роблять недостатньо трансплантацій від трупного донора – це відсутність відповідного донорського матеріалу, органів, яких не вистачає саме через вищезгадані проблеми.
Як зазначили 24 каналу у МОЗ, медичні заклади, яким дозволено здійснювати вилучення органів, будуть оснащувати потрібним обладнанням. Але уже після повноцінного запуску чотирьох пілотних центрів. Коли саме цим розпочнуть займатися – наразі інформації немає.
Що і коли зміниться?
1 січня 2020 року набуде чинності "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людини".
Як розповіли 24 каналу у МОЗ, спочатку переобладнають чотири центри у Києві та Запоріжжі: Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова та Запорізьку обласну лікарню для органної трансплантації, Національний Інститут Раку та Національну дитячу спеціалізовану лікарню "Охматдит" МОЗ України – для розвитку трансплантації кісткового мозку. А вже згодом подібні центри запрацюють і в інших містах.
Зміни почнуться з чотирьох центрів, потім поширяться в інші медзаклади
Для того, щоб трансплантація в Україні запрацювала в повному об’ємі потрібно налагодити систему:
• Розвинути культуру донорства – без донора не існує трансплантації. Передусім це – питання етичного поля. Щодо технічної реалізації, то саме зараз експерти МОЗ тестують закуплену Єдину державну систему трансплантації (ЄДІСТ), яка складається із 9 реєстрів донорів та пацієнтів, яким необхідна трансплантація. Система автоматично підбирає пару донор-реципієнт, без людського втручання, тож унеможливлює будь-які маніпуляції зі сторони. Запуск системи планується на 1 січня 2020 року.
• Ввести в практику лікарів констатацію смерті головного мозку, після якої можливо, за згодою родичів, вилучати органи. Це питання варто розглядати не тільки в контексті трансплантації. У наших лікарів немає досвіду констатації смерті мозку. Якщо подивитися на статистику, в Україні в одиничних випадках ставлять діагноз "смерть головного мозку". Нам потрібно вводити цю практику, а саме – змінити кваліфікаційні характеристики для неврологів, анестезіологів та нейрохірургів, щоб вони знали й вміли робити констатацію смерті мозку.
• Навчити лікарів, трансплант-координаторів та лаборантів. 15 лютого 2019 року в Україні офіційно затверджено професію "трансплант-координатор". Її внесено до класифікатора професій. В основі курсу – настанови та практика з трансплантації ЄС (зокрема, Іспанії) та США. На сьогодні навчання закінчили 33 трансплант-координаторів.
• Налагодити взаємодію відділень реанімації та інтенсивної терапії, баз вилучення та центрів трансплантації. Провести дооснащення лабораторій та лікарень.
• Налагодити логістику – швидке довезення органу до пацієнта, що потребує трансплантації.
Родинними донорами зможуть стати більш далекі родичі
Важливим моментом є і те, що згоду пацієнтів на посмертне донорство зможуть отримувати та вносити до ЄДІСТ сімейні лікарі. А приймати рішення про трансплантацію органів від неживого донора та визначати черговість пацієнтів у списку очікування буде консиліум лікарів медзакладу, що виконує трансплантацію.
Крім того, розширено перелік людей, які є близькими родичами. Тобто донорами для родинної трансплантації можуть також бути двоюрідні брати й сестри, дядьки, тітки та племінники. Донорами кісткового мозку також можуть бути рідні брати та сестри віком до 18 років.
МОЗ наразі проводить роз’яснювальну кампанію, яка спонукатиме українців не боятися давати згоду на посмертне донорство. Адже лише один донор має змогу подарувати життя щонайменше шістьом людям.
Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.