Супрун розкритикувала протокол лікування коронавірусу в Україні
У світі досі продовжують шукати ліки для лікування пацієнтів з COVID-19, але в Україні вчора вже затвердили протокол лікування середніх та важких випадків коронавірусу. Чому це небезпечно, пояснила Уляна Супрун.
За словами Супрун, ліки з протоколу не мають науково обґрунтованих даних щодо ефективності та безпеки застосування у клінічній практиці, а інші країни поки застосовують їх лише експериментально.
Читайте також: У МОЗ розповіли, як лікуватимуть українців з COVID-19: препарати вже в Україні
Затвердження такого протоколу на рівні країни — дуже небезпечне явище і загалом виглядає як масовий експеримент на українцях,
– заявила пані Уляна.
Чому неправильно затверджувати єдиний протокол лікування
Аби застосовувати якийсь препарат, потрібно мати результати клінічних досліджень. Лише за результатами таких досліджень ліки можна включати в протокол лікування.
ВООЗ неодноразово вказувала, що наразі немає доказів, які б рекомендували будь-яке специфічне лікування COVID-19.
Саме тому інші країни дають дозвіл використовувати ці препарати в межах строго контрольованих клінічних випробувань або за спеціальними процедурами. Натомість, в Україні роблять експеримент без жодного контролю та звітувань про таке використання.
Які препарати МОЗ пропонує застосовувати в Україні
- гідроксихлорохін,
- хлорохін,
- ремдесивір,
- лопіновір/ритонавір,
- тоцилізумаб.
Що відомо про ефективність цих препаратів у лікуванні COVID-19
Гідроксилхлорін та хлорохін — це препарати для лікування малярії та певних запальних станів. Хлорохін застосовується для лікування малярії, а гідроксихлорохін застосовується для лікування ревматоїдного артриту чи системного червоного вовчака.
Обидва препарати показували ефективність щодо вірусів SARS-CoV і SARS-CoV-2, але лише в дослідженнях в пробірці. Поки є одне клінічне випробування препаратів в комбінації з азитроміцином. На результати цього дослідження покладатися небезпечно, воно дуже критикується.
Важливо! За даними CDC, немає даних про результати клінічних випробувань гідроксилхлоріну чи хлоріну для лікування COVID-19, аби включати їх в клінічні рекомендації.
Лопінавір/ритонавір — це антиретровірусна терапія, яку приймають люди з ВІЛ. Результати клінічного дослідження, в якому брало участь 199 людей з COVID-19 показали, що ці ліки не були ефективними для лікування. Частина пацієнтів передчасно завершила участь у дослідженні через появу побічних ефектів.
Ремдесивір також показав свою активність проти вірусу SARS-CoV-2 лише у пробірці та в дослідженнях на тваринах, але щодо споріднених бетакоронавірусів.
Тоцилізумаб — це препарат для лікування ревматологічних захворювань. Припущення щодо його ефективності засноване на результатах китайського дослідження, в якому брало участь лише 20 пацієнтів.
ВООЗ обрала чотири препарати, які тестують від коронавірусу
ВООЗ розпочала клінічні дослідження препаратів у рамках дослідження SOLIDARITY. В межах цього дослідження буде вивчатися ефективність чотирьох препаратів та їхніх комбінацій щодо дії на SARS-CoV-2. Свою згоду на участі вже дали багато країн. Серед них Аргентина, Бахрейн, Канада, Франція, Іран, Норвегія, ПАР, Іспанія та Швейцарія.
Але ВООЗ не рекомендує використовувати досліджувані препарати поза межами контрольованих клінічних досліджень. Сьогодні ВООЗ має відкрити сайт, на якому буде опубліковано всю необхідну інформацію для національних органів охорони здоров'я про дослідження.
Як працюватиме дослідження? Зареєструвати учасника в SOLIDARITY буде не складно. Лікар зможе ввести дані пацієнта з підтвердженим COVID-19 на сайті ВООЗ, включаючи умови, які можуть змінити перебіг захворювання. Учасник дослідження повинен підписати інформовану форму згоду на експериментальне лікування.
Що Україна повинна зробити наразі
Україні слід долучитися до існуючих клінічних досліджень. У світі вже проводиться майже 300 клінічних досліджень препаратів для лікування коронавірусу чи долучатися до ініціативи ВООЗ.
Тоді застосування препаратів буде контрольоване та з фіксацією всіх наслідків, лікарі-дослідники зможуть повідомляти пацієнтів і їхніх родичів, що ліки ще лише досліджуються, а процедура лікування проводиться в межах клінічного випробування.
Пацієнти будуть підписувати інформовану згоду. Тобто будуть ознайомлені з усіма можливими несприятливими наслідками експериментального лікування.
Потрібно суворо контролювати рецептурний продаж ліків, які включені в протокол. Бо люди можуть почати самолікування, а пацієнти, яким ці ліки потрібні для лікування інших хвороб, можуть їх не отримати.
Використання ліків з протоколу має дозволятися ЛИШЕ в межах клінічного дослідження у лікарні та для лікування пацієнтів з тяжким перебігом хвороби під час госпіталізації.
"Навіть в умовах пандемії, ми не можемо відмовлятися від науки, доказів і фактів. Тим паче, коли йдеться про лікування COVID-19 та здоров’я і життя пацієнтів", – резюмувала Уляна Супрун.
Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.