Звʼязування, яке приносить насолоду: що таке техніка шибарі

Загалом шибарі – є частиною практики БДСМ. Щоб вона приносила радість та задоволення потрібно обовʼязково дотримуватись правил безпеки.

Також на тему Що таке сквірт та як його досягнути

Як зробити техніку шибарі безпечною

• дізнатися про здоров'я та переваги учасника, якого збираються пов'язувати;
• підтвердити, що зв'язування відбувається за згодою учасника;
• вести діалог з моделлю, цікавитися його/її самопочуттям, дізнаватися, чи все йому подобається, чого він/вона бажає під час сесії, а також до і після неї.

Важливо пам'ятати: неважливо, наскільки людині все подобається, не можна залишати його віч-на-віч, коли він пов'язаний. Це може бути небезпечно.

Що не можна робити під час звʼязування

• ігнорувати запити моделі або до чогось примушувати її (якщо ви не домовилися про це заздалегідь і не встановили стоп-слово);
• занадто щільно зав'язувати мотузку – вона не має врізатися в шкіру;
• зв'язувати шию, згини ліктів та колін;
• приймати будь-які психоактивні речовини, оскільки вони можуть уповільнити вашу реакцію.

Не забудьте про те, що в процесі практики необхідно мати при собі ножиці чи кусачки та набір першої допомоги. Пам'ятайте, що здоров'я і життя важливіше за будь-яку мотузку!

Як вибрати мотузку

У мистецтві шибарі використовують мотузки двох видів:

• спеціально оброблені натуральні: з конопель або джуту. Вони дуже міцні, не викликають опіків на шкірі та легко розв'язуються;
• штучні синтетичні, наприклад, нейлон. Він твердий, гладкий, непроникний для води та часто забарвлюється у різні кольори.

Мотузка є ключовим елементом у мистецтві шибарі, тому вибір правильної мотузки відіграє важливу роль у безпечній та приємній практиці.

Після вибору мотузки її потрібно буде підготувати:

• зварити, обпалити або висушити на сонці – для видалення зайвих волокон, зміцнення та знезараження;
• скрутити чи обпалити кінці (чи надіти спеціальні наконечники) – щоб уникнути розплетення мотузки;
• за необхідності – вкоротити до потрібної довжини.

З чого почати

Перед початком сесій можна спробувати попрактикуватися на м'яких іграшках або на собі, але дуже обережно. Зв'язування можна робити у позі сидячи, лежачи, стоячи – залежно від ваших уподобань. Можна зв'язувати окремо руки – спереду чи ззаду, ноги – у відкритому чи закритому положенні, стегна та сідниці, груди, з'єднувати зап'ястя та кісточки. Також популярні візерунки в шибарі – наприклад техніки "Карада" (перекладається як "тіло людини"), "Цуріку" ("лабіринт") і "Зірка" виглядають дуже ефектно.

Покрокові інструкції та схеми можна знайти в освітній літературі або просто в Інтернеті. Головне – не поспішати, бути відкритими для спілкування, розслабитись, але зберігати пильність. Шибарі – це справжнє мистецтво, для освоєння якого потрібні час, знання та практика.