Стандарти краси у XXI столітті: що таке лукізм та як він впливає на усі сфери життя

Що закладено у поняття лукізму, як він впливає на всі сфери життя та чому спершу зважають на зовнішність – у програмі "120/80" на 24 каналі.

Читайте та дивіться попередній випуск Безглузді ритуали й тривога: що таке ОКР та як його лікувати

Експеримент психологів

Принстонські психологи Жанін Уілс і Александр Тодоров ще 14 років тому провели експеримент. Учасникам дослідження продемонстрували фотографії незнайомих облич упродовж різного часу:

• однієї десятої секунди;
• пів секунди;
• цілої секунди.

Їх одразу ж попросили оцінити обличчя на відповідні риси та сприйняття. Наприклад, чи людина компетентна, приваблива або й навіть агресивна. Психологи вимірювали тривалість відгуку. Такий експеримент продемонстрував дослідникам: для того, аби скласти враження про незнайомця, потрібна лише одна десята секунди.

Стереотипи про красу

Стереотипи про красу, тобто те, як повинна виглядати ідеальна людина, змінюються з плином часу. Критерії оцінки у XXI столітті суттєво змінилися. Наприклад, на початку 2020 року штучний інтелект визначив, що найсексуальнішим чоловіком планети є Роберт Паттінсон. Зірка саги "Сутінки" випередив Бреда Пітта та Девіда Бекхема. У дослідженні оцінювали чоловіків на основі їхньої фізичної досконалості.

Роберт Паттінсон, Бред Пітт, Девід Бекхем / Колаж 24 каналу

Стандарти краси в Україні

В Україні теж є свої стандарти краси. Визначав щоправда не штучний інтелект, а читачі журналу VIVA. Наприклад, 2018 року найкрасивішими людьми країни стали виконавці Олег Винник і Ольга Полякова.

Олег Винник та Ольга Полякова / Фото Viva

Власні правила кожної епохи

Кожна епоха диктувала власні модні правила, які обличчя і тіла варто вважати красивими:

• у Середньовіччі, наприклад, тіло сприймали як футляр для душі. І демонструвати обгортку було гріхом. Під щільним і закритим одягом важко було розгледіти форми майбутньої обраниці;
• XVIII століття витягнуло назовні трошки тіла. В моду увійшли рум'яні щоки, тонкі талії – жінки використовували корсети, кокетливий одяг;
• XIX століття оголило жінкам плечі, ще тугіше зав'язало корсет;
• а ось XX століття стало найцікавішим: в моду повернувся plus-size і часткова свобода у виборі одягу.

Натхненницями сторіччя минулого стали Мерлін Монро, також муза художника Енді Воргола – американська фотомодель Еді Седжвік. Романтичний образ, який припав до душі мільйонам жінок з усього світу, створили й кіноакторці Одрі Хепберн.

Цікаво Чим приваблюють "місця сили": дивовижна фотопідбірка

Найближчими до стандартів краси серед чоловіків були Джеймс Дін, Марлон Брандо, Елвіс Преслі. У 1980 – 1990 роках у моду увійшли супермоделі: американка Сінді Кроуфорд, згодом – британка Кейт Мосс. Світла шкіра, високий зріст, витончені риси обличчя – все це було заведено вважати ідеалом краси на той час.

Мода XXI століття

У XXI столітті в моду увійшла екзотичність, непересічність та різноманітність. У ранніх 2000-х на обкладинці журналу Vogue красувалася ефіопська модель Лія Кебеде. А вже за 10 років почали звертати увагу на тих, які відрізнялися від інших і мали особливі риси: витончені вилиці Джоан Смоллс, веснянки Кейт Мосс, широкі брови Кари Делевінь, симетрія обличчя Кендал Дженнер.

На лукізм впливають кілька факторів:

► історичне середовище – стереотипи, які створювались на основі історії певної країни чи місцевості;
► культурне середовище – кого оспівували письменники, кому присвячували пісні, кого зображали на полотнах;
► соціальне середовище – суспільство, у якому ми живемо, має своє уявлення про красу;
► виховання.

Лукізм диктує свої правила у всіх сферах життя. Особливо – у близьких стосунках. Зовнішній вигляд – це те, що в першу чергу приваблює чи відштовхує у людині, а відтак – дає чи забирає змогу поглиблювати знайомство далі.

Дискримінація за зовнішністю

Дискримінація за зовнішністю – явище не нове. Вперше термін лукізм описали 1970 року. Тоді ж культурологи та економісти й звернули увагу: дискримінація за зовнішніми ознаками проявляється у всіх сферах життя.

Розвиток бодіпозитиву

Ситуація трохи змінилася у XXI столітті, із розвитком бодіпозитиву. Одна з найяскравіших представниць руху – американська plus-size модель Ешлі Грехем. Вона є однією з найбільш оплачуваних моделей у світі. За оцінками журналу Forbes, 2017 року її прибуток склав понад 5 мільйонів доларів. Ешлі любить своє тіло, не соромиться показувати його і вчить вільно жити інших.

Ешлі Грехем / Фото Getty Images

Але не варто плутати бодіпозитив із недбалим ставленням до себе. Надто велика зайва вага, відсутність догляду за шкірою і збалансованого харчування скоріше приведуть до проблем з нервовою чи травною системами, аніж до справжнього прийняття себе.

Пластична хірургія – не вихід

Допоки американці вчаться любити себе такими, як вони є, а цей тренд доходить і до України, японки ніяк не можуть змиритися зі своєю зовнішністю. Вони роблять собі багато пластичних операцій: ринопластика, збільшення грудей чи європеїзація повік.

Втім пластичні операції зараз проводять і в багатьох інших країнах світу – США, Індія, низка європейських країн, також Україна. Суттєво розвиватися пластична хірургія почала наприкінці XIX століття. Саме тоді й вперше провели і детально описали такі операції. Але пацієнтами у той час в основному були чоловіки.

Лукізм у політиці

Лукізм в українській політиці частково й формує склад представників закону – цілої країни чи області. Образ українського політика від часів здобуття незалежності і до сьогодні суттєво еволюціонував. Але досить часто образ політика і людини, що ховається за ним – 2 різні особистості. Воно й не дивно: адже над іміджем, який сподобається електорату, працює ціла команда.

Модним, але стриманим образом може похизуватися і герцогиня Кембриджська Кейт Мідлтон. Цілісний імідж – і у зовнішності, і в одязі та поведінці захоплює не лише британців. У герцогині є низка правил:

• королівський дрес-код – плаття по коліно та капелюшок;
• стримані манери;
• спокій у погляді;
• легка усмішка на офіційних прийомах.

Кейт Мідлтон / Фото Getty Images

Ідеальний образ на телебаченні

Ще одна сфера, якій дуже притаманний лукізм, – телебачення. Саме цей засіб інформації глядачі сприймають візуально. Цілісний образ ведучого чи ведучої не тільки приковує до екрана, а й дозволяє легше сприймати інформацію. Не лише ведучі під пильним оком вибагливих глядачів, а й гості ефірів.

Комплекси щодо зовнішності

Лукізм – явище, без якого у сучасному світі не обійтися. Щоправда, дискримінація за зовнішністю може призвести до низки комплексів і проблем. Людина може сумніватися в собі і розвивати так званий синдром самозванця, тобто вважати, що всі її заслуги – це доля випадку або ж удачливість. З іншого боку, постійні докори щодо зовнішності чи одягу можуть призвести до депресивних станів. А це вже – небезпечно для здоров'я.

Читайте також Переможниця "Холостяка" Даша Ульянова одужала від коронавірусу та здійснила модний вихід: фото

Очевидно, що перший шлях до того, аби перемогти лукізм – це прийняти себе та інших. А ось якщо комплекси заважають в особистих стосунках чи не дозволяють будувати успішну кар'єру, тоді краще звернутися до психолога.