Що робити, якщо при жуванні клацає щелепа

14 грудня 2021, 14:59
Читать новость на русском

Джерело:

Mayo Clinic

Якщо вас нічого не турбує – лікування не потрібне. Але якщо є біль у щелепі, важко їсти або повністю відкрити або закрити рот, потрібно проконсультуватися з терапевтом.

Чому виникає клацання в щелепі

Скронево-нижньощелепні суглоби з'єднують нижню щелепу з черепом і працюють як шарнір: разом з м'язами вони допомагають нижній щелепі рухатися вгору і вниз, з боку в бік, вперед і назад.

Читайте також: Як тренувати імунітет: корисні поради для покращення захисту організму

Коли нижня щелепа та суглоби вирівняні, людина може жувати, ковтати, говорити та позіхати. Але якщо м'язи, зв'язки, кістки щелепи та скронева кістка не синхронізовані в русі та не вирівняні – виникають проблеми.

Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба – це розлад м'язів щелепи, скронево-нижньощелепних суглобів і нервів. У цьому стані порушується рухливість щелепи, також часто з'являється лицьовий біль.

Точну причину дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба часто важко визначити. Іноді це пов'язано з проблемами з прикусом, скреготом зубами, стресом, травмами або захворюванням скронево-нижньощелепного суглоба.

Симптоми дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба

  • біль у ділянці щелепи, вуха та скроні;
  • клацання або скрегіт при русі щелепою;
  • головний біль або в області скронь;
  • важко повністю відкрити чи закрити щелепу;
  • щелепа блокується, коли людина відкриває рот.

Що робити

Найчастіше біль і дискомфорт згодом проходять самі. Також є методи, що допомагають полегшити симптоми.

Щоб зняти біль у щелепі, потрібно:

  • їсти м'яку їжу, наприклад каші, омлети та супи;
  • не їсти тверду їжу і не жувати жуйку;
  • приймати парацетамол або ібупрофен;
  • прикладати до щелепи пакети з льодом або тепловий компрес – залежно від того, що приносить полегшення;
  • масажувати м'язи щелепи.

Якщо ці способи не допомагають, необхідно звернутися до терапевта, щоб він призначив лікування. Зазвичай лікар рекомендує носити капи, призначає фізіотерапію чи консультацію з вузькими фахівцями – стоматологом та психологом. Якщо консервативні методи не допомагають, пацієнтові пропонують хірургічне лікування.