Розробили препарат, який захищає від радіації: як його тестували
Радіаційний вплив є згубним для людини, адже може викликати зміни клітин, ДНК та спровокувати мутації. Втім, вченим з Південної Кореї вдалося розробити препарат, який знижує ефект від опромінення і запобігає пошкодженню тканин.
Вчені з Центру досліджень наночастинок, фахівці з Сеульського національного університету, Школи стоматології та стоматологічного Науково-дослідного інституту розробили нанокристал, який в невеликій кількості здатен нейтралізувати небезпечну дозу радіації. Дослідження науковців опубліковане у журналі Advanced Materials.
До теми Чи можна готувати їжу в мікрохвильовці
Препарат, розроблений вченими, має могутню антиоксидантну дію і запобігає побічним ефектам від опромінення.
Антиоксидант працює навіть в малих дозах
Науковці звернули увагу на наночастинки оксиду церію (CeO 2) та оксиду марганцю (Mn 3 O 4), адже вони здатні видаляти вільні радикали кисню. Втім, їх дуже важко отримати й вони є ефективними лише у великих дозах. Відтак, вчені вирішили спробувати виростити нанокристали Mn 3 O 4 поверх CeO 2. Отримана сполука виявилась ефективною.
Іони марганцю, що розміщені на поверхні нанокристалів оксиду церію, утворюють натягнутий шар оксиду марганцю і збільшують кількість прогалин для активних форм кисню. Внаслідок цього сполука активніше вступає з ними в реакцію.
Потужний антиоксидант, який працює навіть в малих дозах, допоможе забезпечити стійке застосування радіації в медичних, промислових та військових умовах для більшого числа людей. Цей новий CeO/Mn 3 O 4 в п'ять разів сильніше за CeO 2 або Mn 3 O 4, які роблять всю роботу поодинці,
– розповів професор з Центру досліджень наночастинок Хен Тегван.
Чи протестували протирадіаційний препарат на людях?
Вчені почали перевірили препарат на ефективність та безпеку і вже встигли провести декілька тестів. Під час дослідів, як препарат буде взаємодіяти з зараженими органоїдами кишківника, науковці виявили, що попередньо оброблені нанокристалами органели виділяли більше генів, пов'язаних з розростанням тканини шляхом ділення клітин та підтриманням стовбурових клітин. Окрім того, виділялось значно менше генів клітинної смерті.
Згодом вчені ввели малу дозу препарату опроміненим мишам – приблизно в 360 разів менше, ніж "аміфостин". Важливо, що нанокристали підвищили виживання гризунів до 67% та знизили вплив оксидативного стресу на внутрішні органи й нейрони.
Ці нанокристали CeO 2/Mn 3 O 4 доводять своє могутню антиоксидантну дію для ефективного захисту всього нашого організму навіть в малих дозах,
– додав професор кафедри стоматології Сеульського національного університету Пак Кин Хе.
Нову схему лікування поки що не планують випробовувати на людях, але вчені сподіваються у просуванні дослідження.