Хто важче переживає розлучення після тривалого шлюбу: жінки чи чоловіки
Міжнародна група вчених виконала велике довгострокове дослідження і встановила, що старші жінки часто важче переживають розрив з партнером або його смерть у порівнянні з чоловіками.
"Сірі" розлучення – це демографічне явище, що характеризується зростанням кількості розлучень людей старше 50 років, які прожили у довгому шлюбі. Відповіді на питання, пов'язані з цим типом розлучень та розривів відносин, шукали вчені з Німеччини, Китаю та Фінляндії.
Також на тему За скільки часу формується корисна звичка та як це прискорити
Нове дослідження розлучень
Щоб оцінити, як люди справляються зі втратою довгострокових відносин внаслідок розлучення чи смерті партнера, вчені відстежили, як змінювалося приймання антидепресантів за чотири роки до і після втрати. Для дослідження використовувалися дані реєстру Фінляндії за період з 1996 по 2018 рік, про 228 644 осіб віком від 50 до 70 років.
Було встановлено, що 85 031 (37%) з них зіткнулися зі смертю чоловіка, 75 009 (33%) були розлучені, а ще 68 604 (30%) перестали жити разом після довгого позашлюбного зв'язку. Пізніше, в середньому через два – три роки, 53 460 людей розпочали нові відносини. У більшості випадків це були чоловіки, які раніше не були офіційно одружені зі своїми партнерами або втратили їх через смерть. Очевидних статевих відмінностей при повторному вступі у стосунки після звичайного розлучення вчені не виявили.
Чоловіки легше переживають втрату партнера
Як чоловіки, так і жінки, які зіткнулися з розривом (через смерть або закінчення відносин), збільшили використання антидепресантів за період від 1 до 4 років до цієї події. У разі розлучення чоловіки знизили приймання ліків приблизно на 5% протягом 3 місяців до і після того, як цей період настав, у той час, як у жінок приймання медикаментів за аналогічний період збільшився майже на 7%.
Розрив пар, які не перебували в офіційному шлюбі, призвів до того, що чоловіки стали частіше (приблизно на 3%) приймати медикаменти, а жінки – на 6. Смерть партнера мала менший вплив на чоловіків: приймання медикаментів у них збільшився на 4,5%, у жінок – на 5,6. Надалі використання антидепресантів в обох статей зменшилося, але все ще залишалося вищим, ніж раніше.
Жінки, які пережили розрив, збільшили споживання препаратів на 6% протягом 4 років до цього, тоді як у чоловіків приймання таких ліків за аналогічний період збільшився лише на 3%. Протягом року у чоловіків споживання антидепресантів повернулося до рівня, який був за 12 місяців до розриву, і залишалося таким надалі.
У жінок картина була інакшою: відразу після розриву вони знизили приймання препаратів, але з першого року після цієї події підвищили його. Початок нових відносин трохи знизив приймання антидепресантів у обох статей, проте цей ефект був тимчасовим.