Звідки з'явився антивакцинаторський рух та чому вони помиляються

Перші вакцини

Він зародився ще за часів Едварда Дженнера, який уперше використовував вірус коров'ячої віспи для вакцинації людей від небезпечної натуральної віспи. Він прищепив хлопчика вірусом віспи коров'ячої, а потім спробував заразити небезпечним вірусом віспи звичайної.

Також на тему: В Україну доставили вакцину проти мавпячої віспи: хто її отримає

Хлопчикові пощастило, він не захворів. Якби щось пішло не так, історія першої у світі щеплення була б сумнішою. У минулому ставити досліди одразу на людях було звичною справою, так відбувалося не лише зі щепленнями, а й з першими дослідами анестезії та хірургічними операціями.

Або з самим лікуванням хвороб: кровопускання з будь-якого приводу, терапія ртуттю та іншими отрутами, трепанація черепа від психічних хвороб та багато іншого давно залишилося в минулому. Нині наукові дослідження проводять зовсім інакше, до випробувань на людях препарати ретельно перевіряють у лабораторіях.

Помилки вакцинації

Декілька сумних випадків, після яких минуло більше століття, але які досі нагадують медицині, були можливі, тому що раніше вакцини не вміли перевіряти на безпеку так, як перевіряють зараз. Наприклад, не було таких методик, як полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), яка допомагає точно оцінити нешкідливість вакцинного штаму вірусу в живих вакцинах.

У 1929 році в головному госпіталі міста Любек (Німеччина) 251 новонароджену дитину прищепили вакциною БЦЖ. Частина доз живої вакцини виявилася забрудненою іншим штамом мікобактерії, який не був ослаблений і міг спричинити туберкульоз. Це сталося через помилку лаборантів та відсутність контролю готових вакцин. Тоді 228 дітей (91%) захворіли, 72 померли від туберкульозу протягом року після щеплення.

Трагічна історія вакцин від поліомієліту. В 1935 Джон Кольмер отримав ослаблену живу вакцину від поліомієліту і випробував її на 10 725 дітях. Відразу після її введення у десяти дітей розвинулися симптоми поліомієліту. П'ятеро померли, п'ятеро залишились із паралічем. Після цього роботу над вакцинами від поліомієліту призупинили до 1950 років.

У квітні 1955 року в США трапилася ще одна помилка: понад 200 тисяч дітей вакцинували проти поліомієліту інактивованою вакциною Джонаса Солка. Але під час виробництва порушили технічний процес інактивації, перевірок готових вакцин тоді не було, а у щепленнях виявився живий вірус. У результаті 40 000 дітей захворіли на поліомієліт після вакцинації, 2400 отримали параліч різного ступеня тяжкості, 10 дітей померли.

Сучасне виробництво вакцин

Наразі таких масштабних сумних історій не може бути через посилення контролю та впровадження нових методик тестування вакцин, але страх залишився. Усі ліцензовані вакцини сьогодні виробляють за стандартами GMP, вони проходять ретельну перевірку в рамках кількох етапів випробувань, тільки після цього визнаються придатними до використання та можуть бути введені людині.

Вакцинація значно скоротила тягар інфекційних захворювань. За даними експертів ВООЗ, вакцини набагато безпечніші за терапевтичні ліки. Сучасні вакцини виробляють так, щоб знизити їхню реактогенність, тобто здатність викликати різні імунні реакції, наприклад, алергію. Ризики вакцинації не вищі за ризики від прийому будь-яких інших сучасних ліків.