Нобелівська премія з медицини: у чому цінність дослідження Еллісона та Хонджо щодо терапії раку
У 2018 році Нобелівську премію з фізіології та медицини здобули Джеймс П. Еллісон та Тасуку Хонджо за новий метод терапії раку, який допомагає самому організму боротися з хворобою. За що власне їм дали найпрестижнішу наукову нагороду та у чому полягає цінність їхнього дослідження, пояснив співробітник Інституту фізіології імені Богомольця НАН України Віктор Досенко.
Про це завідувач відділом загальної та молекулярної патофізіології інституту розповів у коментарі "Українські правді".
Читайте також: Що таке імунотерапія раку: про відкриття лауреатів Нобелівської премії
"Інформацію а-ля "британські вчені відкрили новий метод лікування раку" регулярно повторюють в науковій та науково-популярній пресі. Раз на півроку – стандарт. Це пшик, бо немає застосування цього у клініці. Мишей полікували, щурів полікували, а у клініці немає", – зауважив він.
Як наголошує фахівець, у випадку з дослідженням Джеймса П. Еллісона та Тасуку Хонджо, відбувся прорив.
"Це перший дійсно доказовий ефективний метод імунотерапії раку. До цього з такою ефективністю методів імунотерапії онкологічних захворювань не було. Нарешті це сталося. Ці методи уже застосовують у доказовій медицині та вони рятують життя багатьом людям, – зазначив Досенко.
За його словами, у 90-х роках XX століття Елісон відкрив Т-клітинний білок CTLA-4, а Тасуку Хонджо – PD-1, що є іншим білком, вираженим на поверхні Т-клітин.
Джеймс П. Еллісон вивчав білок, і виявив, що він діє як гальмо на імунну систему
У цих білків сенс – той же: вони гальмуватимуть активність Т-клітин, що йдуть убивати чужорідні тіла. Як вони працюють, поясню на прикладі замків і ключів до них. На поверхні імунної клітини є замочки (рецептори). Їх можуть відкривати або закривати ключики (лігандом рецептору): якісь підходять, якісь ні, як у двері квартири. Якщо замок відкрити – клітина починає активно діяти, шукати ворогів, виділяти інші ключики, які відкривають замочки на інших клітинах, і вони всі разом ідуть бити ворога. Але є інші замочки. Коли вони відкриваються, клітина заспокоюється. Їй кажуть: "Нічого не треба робити, всі свої, ворогів немає". Цей механізм і знайшли лауреати Нобеля. Вони, зокрема, відкрили два замочки, які сигналізують імунній системі: "Всі свої. Ти бачив пухлину? Її там немає!
– розповів науковець.
В експериментах на тваринах Хонджо виявив, що блокада білка PD-1 є перспективною стратегією боротьби з раком
Водночас він додає, що відкриття вченими цих білків дозволило іншим науковцям працювати над тим, щоб зламати або "ключик", або "замочок" цих білків, і зняти імунну клітину з гальм, щоб вона нищила рак.
"Саме для цього розробили ліки, а зараз імунотерапія допомагає уже лікувати більшість видів раку. Наприклад, лейкозах (рак крові). Є менше онкозахворювань з факторами, що руйнують саме цей замочок і саме цей ключик, де ще не випробували цей метод", – констатує Досенко.
Нагадаємо, що у 2017 році Нобелівську премію з фізіології та медицини отримали одразу три науковці: Джеффрі Хол, Майкл Розбаш та Майкл Янг. Найпрестижнішу наукову нагороду вони здобули за "відкриття молекулярних механізмів, які контролюють циркадні ритми". Зокрема, у їхній роботі мовилося про циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, пов'язані зі зміною дня та ночі.
Більше новин, що стосуються лікування різноманітних захворювань, медицини в Україні, здорового способу життя та харчування, вагітності та пологів, відкриттів у сфері медицини та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.