Науковці розповіли, як люди реагують на слово "вірус"

Психологи вважають, що саме поєднання звуків у словах впливають на емоції. Зокрема, слово "вірус" здатне підвищити кров'яний тиск. Дослідження про це опубліковане у психологічному журналі Psychological Science.

До теми Виявили ще одну корисну властивість собак для сімей з дітьми

Безліч психологічних досліджень вказують на те, що звукові поєднання можуть вказувати людині на сенс слів, навіть якщо вони не знають конкретних термінів. Перше таке дослідження, яке підтвердило цю теорію, було опубліковане ще 1929 році. Учасникам групи пропонували скласти картинку з вигаданими словами "такете" або "малума". Велика частина респондентів змалювала слово "такете" як гостру фігуру, а "малума" як округлу.

По одному з пізніх досліджень, проведеного у 2001 році, це явище назвали "ефектом буба-кікі". Автори цього дослідження теж показували учасникам своїх експериментів два малюнки та просили визначити, яке з них кікі, а яке – буба. Одне зображення мало гостру форму та кути, а друге було овальної форми. Відтак, першу форму частіше відносили до кікі, а друге до буби.

Попри те що, з періоду першого дослідження минуло більше ніж 90 років, вчені досі мало зрозуміли про когнітивні процеси, які змушують людину конкретним чином реагувати на комбінації звуків.

Під час нового дослідження автори припустили, що емоції, які можуть викликати слова, впливають на асоціації. До прикладу, вони вважають, що група кікі-слів, які містять м'які й короткі голосні (наприклад, і, е) та обструенти (галасливі приголосні (до, т, б)), здаються більш різкими й збуджують сильні емоції. Натомість тверді і протяжні звуки (а, про) дають відчуття спокою.

Для підтвердження цієї теорії психологи провели три експерименти. Для першого вони обрали слова і картинки, які використовувалися в старих дослідженнях, після чого просили учасників тесту описати, який ефект вони викликають – збудливий чи заспокійливий. Для другого вони згенерували 940 випадкових наборів складів за допомогою спеціального алгоритму та запропонували учасникам оцінити їх. Під час останнього дослідження фахівці попросили учасників порівняти побачені раніше фігури з вигаданими словами з другого тесту.

Результати цього дослідження вкотре підтвердили, що від слів кікі-набору респонденти відчували емоційне збудження, занепокоєння та були схильні асоціювати їх з гострокутними формами. Натомість буба-слова мали заспокійливий ефект.

Відтак, дослідники вважають, що їхня робота може пролити світло на кілька запитань, пов'язаних із мовами.

Емоційні реакції можуть допомогти дітям зіставити звук зі значенням при вивченні нових слів, зв'язок між звуком і значенням. Можливо, це також дозволило стародавнім людям сформувати мову,
– йдеться в дослідженні.

_{Перші два зображення згори – асоціативний ряд, нижнє зображення – емоційний манекен / Зображення: Psychological Science}