На Львівщині куниця зі сказом вкусила трьох людей

Про це повідомила медична директорка Сколівської центральної лікарні Оксана Яремко. Вона зазначила, що інцидент трапився 5 серпня. 

Також на тему: Як отримати безоплатну медичну допомогу у зоні бойових дій та на окупованих територіях

Напад скаженою куниці на людей 

Директорка розповіла, що на подвір’я з лісу несподівано забігла куниця і накинулася на жінок. Двом з них вона покусала ноги, а одній – руку. На крик жінок вибіг господар та вбив хвору тварину. Ветеринари взяли куницю на дослідження, які підтвердили підозри – куниця була хвора на сказ.

Постраждалих жінок забрала "швидка" та доставила їх у Сколівську центральну лікарню. Там їм надали першу допомогу та скерували в центральну районну лікарню до Стрия, бо у місцевій лікарні на той час не було ліків проти сказу – антирабічного імуноглобуліну.

Зараз жінки перебувають на амбулаторному лікуванні під спостереденням лікарів. 12 серпня мають приїхати до Сколівської центральної лікарні, аби продовжити антирабічне лікування відповідно до протоколу лікування,
– розповіла Оксани Яремко.

Що відомо про сказ

Сказ – це інфекційне захворювання, яке передається людям від тварин. Щорічно у всьому світі від нього гинуть 60 тисяч людей. Перші симптоми захворювання – низька температура, біль, поколювання та незвичайне печіння у місці укусу. Далі вірус поширюється центральною нервовою системою. Тривалість інкубаційного періоду, тобто час між зараженням та появою симптомів, індивідуальна – від тижня до року, залежно від місця ушкодження та концентрації вірусних частинок. Але в середньому – 2 – 3 місяці.

При буйному сказі після перших симптомів з'являється гіперактивність, збудженість, водобоязнь, а потім смерть від зупинки серця та дихання. При паралітичному сказі поступово паралізуються м'язи, починаючи з місця подряпини, і людина впадає в кому, з якої більше не виходить. Від симптомів до смерті проходить 1 – 2 тижні.

Якщо клінічні симптоми з'явилися, пацієнта майже неможливо врятувати, тому після укусу скаженої тварини рятує тільки постекспозиційна профілактика (ПЕП) – термінове введення сироватки.