Повністю знищили пухлину: вчені створили радіоактивних нанороботів, які лікують рак
Джерело:
Phys.orgВчені з Іспанії успішно розробили технологію з нанотехнологічними роботами, які харчуються сечовиною для боротьби з раком сечового міхура. Шляхом проникнення в ракові клітини ці нанороботи знищують їх з використанням радіоактивних атомів.
Проблема лікування раку сечового міхура
Рак сечового міхура, займає четверте місце серед найпоширеніших пухлин у чоловіків та має високий ризик рецидивів. Причому близько половини всіх форм цього захворювання проявляються знову протягом п'яти років після одужання.
Також на тему Прорив у дослідженні раку: у людей знайшли клітину, яка може знищувати пухлини
Хворі перебувають у постійній необхідності медичного обслуговування та повторного курсу лікування, що створює велике навантаження на систему охорони здоров'я, особливо з урахуванням того, що це одне з найдорожчих захворювань для лікування.
Поточні методи лікування не завжди ефективні та часом спричиняють небажані побічні ефекти. Однак, перспективна альтернатива у вигляді нанороботів (або наночастинок), які можуть доставляти ліки прямо до ракових клітин, є обнадійливою розробкою. Особлива увага приділяється наномашинам, які здатні самостійно переміщатися в організмі.
Нанороботи проти раку сечового міхура
Сучасні "біологічні пристрої", розроблені колективом учених з Інституту біоінженерії Каталонії, Інституту біомедицини Барселони та Автономного університету Барселони, є пористими кремнієвими сферичними структурами з діаметром 450 нанометрів, що містять радіоактивний ізотоп йоду – йод-13.
Цей ізотоп використовується в медицині для знищення ракових клітин у деяких типах пухлин. Використовуючи молекули ферменту уреази для розкладання сечовини на аміак та вуглекислий газ, ці нанороботи використовують цей газ як "двигун" для переміщення до ракових клітин та доставлення ліків.
Іспанська команда біохіміків тестувала цю технологію на лабораторних мишах, інфікованих раковими клітинами сечового міхура, і виявила, що наночастинки успішно рухалися сечовим міхуром і активно проникали в товщу пухлини.
За допомогою однієї дози наночастинок ми змогли скоротити розмір пухлин у мишей на 90% без видимих негативних ефектів на решту організму. Зазвичай пацієнтам з таким типом раку потрібно від шести до 14 процедур. Іншими словами, наші нанороботи можуть призвести до революції в лікуванні раку сечового міхура, зменшити кількість госпіталізацій та знизити вартість лікування,
– зазначив Самуель Санчес, один з авторів цього дослідження.
Наступний крок іспанських вчених – зрозуміти, чи станеться рецидив раку у гризунів після лікування наночастинками.