При жуванні клацає щелепа: наскільки це небезпечно та що робити

12 лютого 2024, 09:22
Читать новость на русском

Джерело:

NHS

Точний діагноз чому клацає щелепа може поставити тільки лікар після опитування та обстеження. Але найчастіше це повʼязано з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба. Якщо вас нічого не турбує, зазвичай лікування не потрібне.

Скронево-нижньощелепні суглоби з'єднують нижню щелепу з черепом і працюють як шарнір. Разом з м'язами вони допомагають нижній щелепі рухатися вгору і вниз, і сторони вбік, уперед, назад.

Також на тему Як правильно відбілювати зуби: поради провідного стоматолога

Чому клацає щелепа 

Коли нижня щелепа та суглоби вирівняні, людина може жувати, ковтати, говорити та позіхати. Але якщо м'язи, зв'язки, кістки щелепи та скронева кістка не синхронізовані в русі та не вирівняні, виникають проблеми.

Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба – це розлад м'язів щелепи, скронево-нижньощелепних суглобів та нервів. У цьому стані порушується рухливість щелепи, також часто з'являється лицьовий біль. Точну причину дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба часто важко визначити.

Іноді це пов'язано із такими проблемами: неправильним прикусом, скреготом зубами, стресом, травмами або захворюванням скронево-нижньощелепного суглоба.

Симптоми дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба:

  • біль в області щелепи, вуха та скроні;
  • клацання, тріск або скрегіт під час руху щелепою;
  • головний біль у скроні;
  • важко повністю відкрити чи закрити щелепи;
  • щелепа блокується, коли людина відкриває рот.

Що робити коди клацає щелепа

Найчастіше біль і дискомфорт минають самі. Також є методи, що допомагають полегшити симптоми. Щоб зняти біль у щелепі потрібно

  1. Їсти м'яку їжу, наприклад каші, омлети та супи.
  2. Не їсти тверду їжу і не жувати жуйку.
  3. Пити парацетамол чи ібупрофен.
  4. Прикладати до щелепи пакети з льодом або тепловий компрес – залежно від того, що полегшує біль.
  5. Масажувати болючі м'язи щелепи.

Якщо ці способи не допомагають, потрібно звернутися до терапевта, щоб він призначив лікування. Зазвичай лікар рекомендує носити капи, призначати фізіотерапію чи консультацію з вузькими фахівцями – стоматологом чи психологом. Якщо консервативні методи не допомагають, пацієнтові пропонують хірургічне лікування.