Як перемогти рак, СНІД та ПТСР: українські науковці про ліки з коноплі

А перспективи лікування речовинами з канабісу — вражаючі. І про це кажуть не активісти чи журналісти, а науковці.

Люди, які зіткнулися з хворобою, перепробували все, а потім спробували коноплю – і вона допомогла, починають питати – де можна її взяти. На них озираються, як на наркоманів. Тому що широкий загал дивиться телевізор, де бачить таких діячів, як Ілля Кива, і отримує таке собі "промивання мозку": умри, але цю рослину не використовуй.

Читайте також: Легалізувати все: ліки з марихуани і коли вони можуть з'явитись в Україні

Канабіноїди набагато слабші "наркотики" (хоча вони ними не є – переконують науковці), ніж такі всім відомі речі як спирт, кофеїн і нікотин. До 2000 року канабіноїди мало досліджувались саме через їхній непомітний, з першого погляду, ефект на мозок і нервову систему, увага приділялась речовинам з потужним та швидким ефектом. А нині з'ясувалося, що довготривала терапія, побудована на незначних ефектах канабіноїдів, може мати потужний позитивний ефект на роботу нервової системи. Але ми в нашій науці втратили дуже багато часу.

"Навіщо тоді Україні така наука, яка нічого не може вивчати і допомогати суспільству?" – нарікають вчені. Але це не вина науки, а страх чиновників, які спочатку забороняють, а потім кажуть – ви людям не допомагаєте.

У науковців багато проблем, але ця кричуща. Навіть не психоактивні канабіноїди – не можна. Хоча це альтернатива опіоїдам, які використовуються у медицині. Чиновник не має забороняти щось науковцям. Ми самі визначимо, наскільки та чи інша речовина небезпечна. Але – дайте нам вивчити,
– б'ють на сполох українські науковці.

Ми катастрофічно відстаємо у питанні вивчення і розробки ліків з конопель. Щоб наздогнати – потрібно врегулювати питання. Є навіть закон про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори. І він передбачає наукові дослідження – статтею 20. Там прямо написано, що для наукових та навчальних цілей такі речовини можуть використовуватись згідно з порядком, що затверджується Кабінетом Міністрів. Питання в тому, що немає цього порядку. Тому йдеться не про дозвіл, а про врегулювання.

Для українських науковців вирощування марихуани для досліджень — поза законом

Науковці переконані: через 10 років сюди зайдуть закордонні ліки на основі канабіноїдів, і ми поховаємо, принаймні на 10-20 років, доки патенти будуть дійсні, сподівання на вітчизняні ліки, що будуть значно, значно дешевші. Якщо ми зараз сюди не включимось, то українська фармакологічна промисловість, і аграрна, і медична, і в першу чергу – пацієнти, втратять від цього. І ось чому.

Чому коноплю потрібно вивчати?

Олександр Максимюк, провідний науковий співробітник Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України, кандидат біологічних наук

Ми не хочемо пасти задніх. Маючи землю, людські ресурси, дуже серйозні наукові розробки у галузі технічних конопель і взагалі рослинництва, наша країна цей потенціал просто не може використовувати. Тому що всі ці розробки повинні залучати науковців. А наразі склалася така ситуація, що законодавство фактично забороняє розробки як з конопель, так і з застосуванням інших психротропних речовин, що мають великий терапевтичний потенціал.

Погано, що зараз у широкому вжитку і неконтрольовано існують наркотичні речовини, навіть вживаються дітьми, але навіть для того, щоб запобігти цьому вживанню, лікувати наркоманію, потрібно, щоб науковці це вивчали та медики могли адекватно реагувати на стани передозування наркотичних чи психотропних речовин.

Зараз, у зв’язку з бойовими діями на сході країни величезною проблемою є постравматичний синдром. Америка, країна, що постійно воює, ще з часів В'єтнаму зіткнулася з проблемою ветеранів, що прийшли з війни. Нормальна людина не є вбивцею. А війна робить так, що звичайні люди фактично стають вбивцями, і з цього стану їх треба виводити. Це потребує величезної роботи психотерапевтів. Але їхні можливості дуже і дуже обмежені. Тому ми зараз зацікавилися цією проблемою. Західні спеціалісти намагаються допомогти цим психотерапевтам за допомогою психотропних речовин, таких як марихуана, амфетаміни та ін. Що більше зло: чи контрольовано в стаціонарі за допомогою цих психотропних речовин виводити із посттравматичного або іншого тяжкого психічного стану, чи кидати людину напризволяще?

У світі вже розробляють ліки проти раку, епілепсії та посттравматичного синдрому з канабіноїдів

Читайте також: Вчені запропонували лікувати залежність від кокаїну марихуаною

Зараз нам дуже потрібні такі дослідження, враховуючи АТО. Американці вже закінчують цю роботу, вони на третій стадії клінічних випробувань: амфетаміни плюс психолог – і лікують бійців з посттравматичним синдромом. У нас так не можна, а людей із цим синдромом з’являється колосальна кількість. Куди вони всі підуть – заливатися горілкою. Це ж просто очевидно.

А щодо алкоголізму – це щось страшне. Коли алкоголіки потрапляють у диспансер – їм дають серйозні психотропні речовини, які мають величезну кількість побічних ефектів. Практично, якщо людина сидітиме на цих психотропних речовинах – вона потроху перетвориться на рослину.

На жаль, ще ніхто не придумав методи, як "зняти" людину із залежності без інших наркотиків. Тобто, просто необхідно використовувати психотропні і наркотичні речовини, більш легкі, щоб вивести людину з тяжкої наркотичної залежності.

Схожа ситуація у хворих на епілепсію. Систематичний прийом потужних психотропних ліків, що використовують зараз у клінічній практиці, змінює людину, вона перестає бути собою. Тому вони не хочуть приймати ці препарати, бо втрачають радість і сенс життя. А до цього ще додається проблема дитячої епілепсії.

Дитячий мозок розвивається, і коли отримує потужні заспокійливі засоби – перестає розвиватися. І врезультаті з дитини, яка могла би пережити дитячі епілептичні напади і стати нормальною людиною, ми отримуємо дитину, яка в 16 років отримує діагноз "шизофренія" – і все.

Як вивчають медичні властивості коноплі в Україні і світі?

Дмитро Ісаєв, провідний науковий співробітник Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України, кандидат біологічних наук

За даними міжнародної наукової бази PubMed, на сьогодні у світі проведено 12650 досліджень канабіноїдів. Досліджень, пов’язаних з канабіноїдами, в яких брали участь українські науковці (за кордоном) за весь час – 17 (0,13%). Стрімкий ріст досліджень канабіноїдів корелює з лібералізацією законів щодо медичного використання канабісу у цивілізованому світі.

Крім медичної значимості кабіноїдів, є ще й наукова. У нашому організмі є канабіноїдна система, яка пов'язана з іншими системами. Ми не можемо просто заплющити очі на її існування. У багатьох дослідженнях ми стикаємось із тим, що є канабіноїдні рецептори, які впливають на щось, а вивчати це ми не можемо. Нам це заборонено. Отже — нам "відрізають" шматок організму, забороняючи його вивчати.

Таблиця динаміки досліджень властивостей канабіноїдів

З 2005 року медичні властивості марихуани бурхливо вивчають у світі. Бо виявили її вплив на лікування великої кількості хвороб: епілепсія, аутизм, шозофренія, анорексія, глаукома та ін...

Тому найстрашніше – що українські пацієнти позбавлені можливості отримання ліків, які б могли їм допомогти. Звісно, все це повинно бути під контролем медиків і науковців, а держава — повинна розробити порядок вживання будь-яких речовин, якщо науковці довели – це можна робити.

Зокрема, це стосується канабіноїдів, які мають дуже низьку токсичність. У світі їх вже використовують для лікування низки хвороб. А ми, українські науковці, бачимо це тільки в журналах.

Олександр Максимюк:

В Nature Medicine (медичний науковий журнал — "24"), науковці оприлюднили вражаючий факт: в організмі існує канабіноїдна система, яка відповідає за функціонування мозку і коли ендогенних, внутрішніх канабіноїдів виділяється мало – мозок починає старішати, погано думати і реагувати, забувати. І людина стає нездатною нормально функціонувати. Експерименти, проведенні на мишах похилого віку, довели: при систематичному вживанні маленьких доз канабіноїдів, коли екзогенні (зовнішні) канабіноїди додаються до ендогенних, тварини перетворюються на таких, що починають навчатися та поводитися, як молоді тварини. Фактично у цих мишей продовжилося життя, бо робота мозку – і є таким життям, яким ми його відчуваємо.

Читайте також: Одна з найбільших країн світу хоче легалізувати марихуану

Дмитро Ісаєв:

Все це буде. Через 5-10 років. Але прийдуть закордонні ліки. А у нас є дуже гарна селекція рослин і наша співпраця з українськими селекціонерами, які вивели сорти конопель, які ми хочемо досліджувати, зараз виглядає більш ніж примарно.

Олександр Максимюк:

Так, до нас прийдуть ліки в якості запатентованих препаратів і засобів. І статистика така, що сьогодні 80% пацієнтів не вживають протиепілептичні препарати лише тому, що вони дуже і дуже дорогі для них. Коли прийдуть в Україну нові лікарські засоби — невідомо. І яка у них буде ціна — теж питання.

Як просуваються справи у селекції українських конопель?

Микола Пісковий, віце-президент Науково-дослідного інституту сої, керівник проекту "Конопля" бізнес-групи "Арніка", кандидат сільськогосподарських наук

Напрацювання є, селекціонери працюють не один десяток років. Основна заборона — 0,08% тетрагідроканабінолу, ми не можемо за цю норму вийти.

Наші дослідження показують кількісним і якісним аналізом рослин, що концентрація канабігеролу (один з непсихоактивних канабіноїдів), може бути селекційно підвищена, тоді як канабідіол (непсихоактивний канабіноїд) йде в залежності від тетрагідроканабінолу (психоактивний канабіноїд). Збільшується один — збільшується й інший. І далі ми не можемо рухатись (чинне законодавство передбачає максимально допустимий рівень 0,08% тетрагідроканабінолу в рослинах коноплі, що вирощуються для промислових потреб).

Але є напрацювання: канабідіоли, які є перспективними в лікуванні. У нас на нарадах у Глухові про це казали і лікарі з Ізраїлю, Америки, Канади, що навіть другу і третю стадії раку можна цим канабідіолом зупинити, і люди продовжують жити.

Ми четвертий рік займаємося сортовиведенням і сортовивченням, підбором матеріалів. Тому, напрацювання ці є, селекційні матеріали є, але ми теж стоїмо, як прив'язані за ногу, далі нікуди не підемо, доки не буде вирішено питання законодавчого дозволу на дослідження канабісу.

Читайте також: Лікування коноплею по-глухівськи: прорив у медицині чи піар-хід

Олександр Максимюк:

Тетрагідроканабінол — це психоактивний компонент коноплі, а канабідіол — не психотропна речовина, але вона теж заборонена, бо міститься в рослині, яка заборонена. Найсмішніше, що в Україні є традиції різного використання конопель в медичних цілях. Наразі це трошки ненауково.

Але сучасна тенденція йде до того, що навіть якісь екстракти з лікарських рослин і тієї ж коноплі – можуть бути використані в медицині. У таких рослин часто є дуже велика кількість речовин, які повинні бути разом, і разом працювати з організмом.

Це схоже на історію з середньоземноморською дієтою: вони вживають масу жирного, калорійного ще й вина. І вся ця суміш дає дуже гарні ефекти на захворювання серцево-судинної системи — там така захворюваність дуже низька. Коли вчені спробували виділити з вина ту молекулу, яка все це забезпечує, то виділили, але вона сама по собі неактивна, її треба з'їсти чотири кілограми, аби був ефект.

В українських селекціонерів уже є напрацювання в напрямку сортовиведення конопель

Наскільки велике фінансування потрібне для досліджень канабіноїдів?

Микола Пісковий:

Ми приватний інститут, тому бюджетного фінансування не потребуємо. Тут діло цікаве, перспективне, а руху немає, бо — не можна.

Дмитро Ісаєв:

Нам не потрібне фінансування. Тому що сировина для досліджень є, українська.

Олександр Максимюк:

З іншого боку, у законодавстві є такий момент, що будь-які нові розробки наркотичних речовин повинні фінансуватися за рахунок держави. І якщо канабіноїди продовжать сприймати як наркотики, а не потенційні лікарські засоби, це зажене нас у ще глибшу яму.

Чи розуміють в уряді, як саме треба прописати цей порядок врегулювання?

Дмитро Ісаєв:

У нас є рекомендації, як це робити. Головне – щоб була добра воля, щоб вони сказали – ми згодні, давайте домовимось, як будемо це робити. Але наразі ми не бачимо цієї згоди.

Олександр Максимюк:

Проблема в тому, що як коноплі та канабіноїди не називати – психотропними, наркотичними речовинами, але, безперечно, всі будуть вважати, що це легкі наркотичні, психотропні речовини.

Набагато серйозніші речовини дозволені для наукових досліджень і застосовуються в медицині. Хтось вирішив, що для коноплі і канабіноїдів у медичній практиці немає ніякої перспективи, це лише зло. І його немає чого досліджувати. І якщо в організмі є канабіноїдні рецептори – їх треба просто заборонити. Для науки не можна щось забороняти, навіть найстрашніші наркотики і психотропні речовини. Бо заборонити — означає закрити собі дорогу.

Ми і так відстали. Великої науки ми вже не зробимо на коноплі, майже все вже зроблено до нас. Єдине, що ще можемо встигнути — зробити якісь напрацювання, щоб розробити тут, в Україні, вітчизняні, дешеві препарати. І важливо, щоб нас не заблокували патентами, щоб не довелось купувати насіння тільки за валюту, і щоб не виходив продукт за скажені гроші. Якщо пощастить – ми, звичайно, зробимо і якийсь науковий прорив. Але оця відсутність регулювання, а фактично – заборона, скільки всього вже перекрила.

Дмитро Ісаєв:

У нас вже є проект договору з інститутом, де ми вирішили це досліджувати. І зіткнулися з тим, що всюди – не можна. Навіть просто виростити рослину чи взяти екстракт, щоб ми дослідили на щурах, зробили доклінічні дослідження. Ми вже навіть домовилися з медиками, які братимуть участь у клінічних дослідженнях, але все стоїть через папірці, які не дозволяють нам це робити.

Олександр Максимюк:

В Америці їхній регулятор, Управління продовольства і медикаментів (U S Food and Drug Administration), практично будь-які лікарські засоби проти СНІДу відразу приймає, тому що нічого іншого просто немає.

І у нас із посттравматичним синдромом приблизно така ж ситуація – треба терміново щось робити. Тому що звільняються комбатанти з АТО. Фактично, звідти дуже багато психічних інвалідів іде. Я думав, що це буде проблема після Майдану. Але зараз їхня кількість – це щось страшне. Рівень покриття психотерапевтами і психологами теж низький. І якщо проблему не вирішувати — все може закінчитись дуже і дуже погано.

Конопляні поля — не рідкість і в Україні, але до медицини вони не мають жодного стосунку

Науковці ініціювали збір підписів на документ зі зверненням до уряду – на якій усе стадії?

Дмитро Ісаєв:

Через соціальні мережі ми збираємо людей. У нас вже є підписи і експертів, і багатьох дотичних людей. Маємо вже кілька десятків підписів науковців, які згодні з тим, що не можна зупиняти науку і відбирати у пацієнтів потенційну можливість отримати ліки від важких хвороб.

Проти яких хвороб у світі використовують коноплі: ракові захворювання, епілепсія, СНІД, розсіяний скрероз, хвороба Альцгеймера, глаукома, анорексія, астма, посттравматичний синдром, ревматизм, хвороба Паркінсона.

Скільки потрібно часу на виготовлення ліків з коноплі?

Дмитро Ісаєв:

У сортах, які вивели наші селекціонери, є канабіноїди, які ще мало вивчені у світі. Якби ми отримали необхідне регулювання, то могли б підключитися з цього боку. Наші селекціонери мають канабіноїди з унікальних українських сортів коноплі, ми укладаємо з ними договір, вони поставляють нам цю сировину під контролем держави, ми вивчаємо. Результати публікуємо в наукових та науково-популярних журналах України. Коли цих даних буде достатньо, проводимо доклінічні дослідження. Потім лікарі проводять клінічні дослідження, на пацієнтах. Ми радимося, як і що виводити. Якщо все буде добре — у нас з'являться вітчизняні ліки з органічної сировини, без пестицидів, гербіцидів, хімікатів, навіть без мінеральних добрив.

Микола Пісковий:

По розробці перше – затвердження Кабміном порядку використання коноплі, це не менше трьох місяців, а то й більше. Далі – місяців за 10 чи за рік розробити було б реально.

Для розуміння: в українському законодавстві є два списки заборонених речовин. У список один, речовини якого повністю заборонені, внесена сама рослина коноплі, всі її частини, а також витяжки, смоли, всі канабіноїди, природні і синтетичні. Причому виписано гарно і чітко. А більш небезпечні речовини (за свідченнями науковців), як кокаїн, наприклад, внесені у таблицю 2, у якій речовини з обмеженим обігом. Це до питання — чи розуміють урядовці, що саме забороняють.

Якщо проблему не врегулювати, наголошують науковці, українці за 3-4 роки почнуть їздити у Польщу чи Чехію по медичний канабіс і привозитимуть його у кишені. А потім цих пацієнтів "братиме" наша поліція. Тож кому ми будемо вірити: чиновникам, які з телевізора "борються" з коноплями як найстрашнішими наркотиками, чи науковцям, які кажуть – можна, варто і потрібно?

Усі фото – Getty Images

Читайте також: Легалізувати все: "Конопляні джмелі" великі та не дуже